+38 (044) 592-01-95

Обсяг робіт по імплементації означених процедур та правил включав в себе аналіз внутрішніх політик материнської компанії клієнта з наступною їх адаптацію до правових реалій України з максимальним збереженням стандартів та принципів головної компанії.

В ході реалізації проекту були розроблені та імплементовані:

Кодекс норм поведінки

Політика щодо протидії корупції

Політика щодо недопущення конфлікту інтересів

Політика щодо подарунків, розваг та знаків гостинності

Політика захисту персональних даних

 

На даний час Complianceнабуває популярності в українській спільноті великого бізнесу, проте не є загальноприйнятим серед представників малого та середнього бізнесу. Хоча українське законодавство передбачає, а подекуди і зобов’язує до створення таких політик.

Так, ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції» передбачене створення та затвердження юридичними особами антикорупційної програми, що містить в собі комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності такої особи. При цьому положення щодо обов’язковості дотримання антикорупційної програми включаються до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи, а також можуть включатися до договорів, які укладаються юридичною особою. Обов’язковість дотримання антикорупційних програм забезпечується встановленою трудовим законодавством відповідальністю за порушення умов трудового договору та правил внутрішнього трудового розпорядку, що в свою чергу створює дієвий механізм по дотриманню приписів антикорупційного законодавства співробітниками компанії.

Ст. 27 Закону України «Про захист персональних даних» також передбачена, що правда, можливість розробки та впровадження кодексів поведінки з метою забезпечення ефективного захисту прав суб’єктів персональних даних, додержання законодавства про захист персональних даних з урахуванням специфіки обробки персональних даних у різних сферах.

Нажаль Україна в розумінні цінності приватного життя фізичної особи, поваги до прав та основоположних свобод людини і громадянина значним чином відстає від європейського та західного світу. Проте, наша держава, через своїх можновладців, принаймні, декларує наміри прагнення в приведенні у відповідність національного законодавства до стандартів Європейського союзу, в тому числі, в частині захисту персональних даних.

З прийняттям Регламенту Європейського Парламенту та Ради ЄС 2016/679 від 27 квітня 2016 року Про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних та забезпеченням вільного руху таких даних, та скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент захисту персональних даних) в європейському правовому полі з’явився принципово новий інструмент захисту даних. Його унікальність полягає в екстериторіальному принципі дії. Так, відповідно до ст. 3 Регламенту, останній поширюється, поміж іншого, на компанії поза межами ЄС, які отримують інформацію з джерела походження країн-учасниць ЄС. Крім цього, захист, впроваджений Регламентом розповсюджується на фізичних осіб-громадян ЄС, незалежно від їх національності та/або місця проживання.

Відтак, судячи з положень Регламенту та його дії в суб’єктному та територіальному аспекті, він спрямований на глобальну уніфікацію правових норм та підходів в сфері захисту персональних даних. Адже в умовах відкритих світових ринків, лібералізації торгівлі, економічної та інформаційної інтеграції важко бути залишитись в стороні від створеного єдиного європейського правового механізму захисту персональних даних. Тим більш, якщо такий механізм передбачає дієві інструменти спонукання до виконання приписів Регламенту. Це стосується й України.

І хоча Україна не поспішає виконувати взяті на себе п. 11 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, затвердженого Постановою КМУ № 1106 від 25 жовтня 2017 року зобов’язання щодо приведення у відповідність національного законодавства в сфері захисту персональних даних до Регламенту ЄС 2016/679 від 27 квітня 2016 року, рано чи пізно це зробити доведеться, як і доведеться українським підприємствам дотримуватись приведеного у відповідність до Регламенту українського законодавства.

Та все ж таки, на нашу думку, краще не чекати від нормотворців «мани небесної», а попіклуватись про свій бізнес власноруч, тим самим забезпечивши собі співпрацю з європейськими компаніями та громадянами та доступ до європейських ринків.

А юридична компанія «DEGA-Partners» із задоволенням Вам в цьому допоможе.

FacebookTwitterLinkedin
Задать вопрос
1000 максимум символов