+38 (044) 592-01-95

Ліквідація юридичних осіб є таким самим природним явищем, як і їх створення, обумовленим як економічними так і юридичними причинами.

Ліквідація – це регламентована законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи.

Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов’язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов’язки припиняються.

 

Розрізняють добровільну та примусову ліквідацію.

Підставами для добровільної ліквідації можуть бути:

  • рішення учасників або уповноваженого органу юридичної особи;

  • закінчення строку, на який було створено юридичну особу;

  • досягнення мети за для якої юридична особа була створена;

  • інші підстави, встановлені законом.

 

Підставою для примусової ліквідації може бути рішення суду.

 

Розглянемо детальніше покрокову процедуру добровільної ліквідації.

Поряд з рішенням про припинення діяльності юридичної особи шляхом ліквідації учасники або уповноважений орган приймають рішення про створення ліквідаційної комісії. З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи, крім тих, які залишаються згідно з законодавством України за учасниками, наприклад затвердження ліквідаційного балансу. Слід зауважити, що ліквідаційна комісія не має статусу юридичної особи, а підприємство, що ліквідується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає. Отже, дієздатність юридичної особи здійснюється через ліквідаційну комісію. Дії комісії розглядаються як дії самої юридичної особи.

Протягом трьох робочих днів з моменту ухвалення рішення про ліквідацію юридичної особи учасники або уповноважений орган зобов’язані письмово повідомити про своє рішення орган, що здійснює державну реєстрацію. Перелік документів, які подаються до органу державної реєстрації передбачений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Отримавши таке повідомлення, орган державної реєстрації вносить до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації, розміщує в офіційному виданні повідомлення про прийняття юридичною особою рішення про ліквідацію юридичної особи та повідомляє фіскальні органи,органи Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування про прийняття юридичною особою рішення щодо припинення.

Наступним етапом є проведення суцільної інвентаризації. Так, відповідно до п. 6 та 7 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 рокув разі припинення підприємства проведення інвентаризації є обов’язковим. Суцільною інвентаризацією охоплюються всі види зобов’язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження, у тому числі предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану. Також інвентаризації підлягають активи і зобов’язання, які обліковуються на позабалансових рахунках, зокрема цінності, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об’єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі), умовні активи і зобов’язання (непередбачені активи та зобов’язання) підприємства (застави, гарантії, зобов’язання тощо), бланки документів суворої звітності, інші активи. Здійснюється вона на дату прийняття рішення про ліквідацію або іншу дату визначену зборами.

Паралельно з проведенням інвентаризації активів і зобов’язань здійснюється оцінка майна юридичної особи, що ліквідується. При цьому ліквідаційна комісія може самостійно визначити вартість майна або залучити професійного оцінювача.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення учасників юридичної особи щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія, на підставі ст.. 111 Цивільного кодексу, зобов'язана вчинити всі необхідні дії щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи.

Після цього ліквідаційна комісія вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи та проводить з ними остаточні розрахунки.

Ліцензії, документи дозвільного характеру та інші документи, а також печатки та штампи, які підлягають поверненню органам державної влади, органам місцевого самоврядування, повертаються їм ліквідаційною комісією.

Для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.У проміжному ліквідаційному балансі відображаються наслідки проведеної попередньо інвентаризації та оцінки активів і зобов’язань підприємства, а також уточнення кредиторської заборгованості. Перед розрахунками з кредиторами списуються безнадійні борги (як дебіторська, так і кредиторська заборгованість). Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи

Розрахунок з кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст.. 112 Цивільного кодексу, а саме:

  • у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

  • у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

  • у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

  • у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

 

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

В разі недостатності коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія організовує реалізацію майна юридичної особи, що ліквідується.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

До завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб'єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП. В ті самі строки органи Пенсійного фонду мають передати державному реєстратору довідку про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування за формою згідно з додатком 6 до Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду №№ 21-6 від 27.09.2010 року.

 

Передліквідаційний баланс складається після розрахунку з кредиторами перед розрахунком з учасниками і затверджується учасниками або уповноваженим органом. Для складання такого балансу, як і для проміжного ліквідаційного балансу, може бути використана будь-яка форма, оскільки такий баланс є внутрішнім, а відтак не подається до контролюючих органів.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Після завершення розрахунків з кредиторами та учасниками юридичної особи, що ліквідується ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи та забезпечує подання органам доходів і зборів. У ліквідаційному балансі відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов'язань, що повинно призвести до відсутності активів, власного капіталу і зобов'язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу. Іншими словами ліквідаційний баланс має бути нульовим (Лист Міністерства фінансів України №31-34000-10-10/15607 від 02.08.2007 року).

За результатами своєї діяльності ліквідаційна комісія складає акт, в якому зазначає: дату складання, перелік членів комісії, усі дії проведені в процедурі ліквідації, документи, отримані внаслідок цих дій. Акт підписують всі члени ліквідаційної комісії та затверджують учасники юридичної особи, що ліквідується.

Передача документів до архівної установи.

Останнім кроком в ліквідаційній процедурі є подання документів на державну реєстрацію припинення юридичної особи шляхом ліквідації.

За результатами розгляду поданих документів державний реєстратор вносить запис до ЄДР про припинення юридичної особи. Цей день відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу Українивважається датою ліквідації.

Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення юридичної особи є підставою для зняття її з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України (ч. 4, ст. 13 Закону № 755).

 

Як видно з покрокової процедури, ліквідація - це процес доволі складний та довготривалий. Тому не радимо витрачати на нього свій власний час та нервові клітини, а рекомендуємо доручити проведення ліквідації професійним юристам юридичної компанії «DEGA-Partners», які мають великий досвід юридичного супроводу припинення суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм.

FacebookTwitterLinkedin
Задать вопрос
1000 максимум символов