Київським окружним адміністративним судом підтримана правова позиція адвокатів DEGA Partners у спорі Клієнта – Фізичної особи-підприємця з Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області у справі щодо визнання протиправними та скасування Податкових повідомлень-рішень.
Так, внаслідок здійснення Головними державними ревізорами-інспекторами Головного управління ДПС у Київській області фактичної перевірки з питань додержання ФОП вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, відповідачем у справі були винесені Податкові повідомлення-рішення якими:
Відповідно до ст. 1 Закону України, ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Водночас, вимогами Закону України визначено річний термін дії ліцензій та не встановлено правило щодо початку та закінчення перебігу строку дії ліцензії та порядку його обчислення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (частина перша статті 255 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS № 76) від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі (dies a quo) і спливають опівночі (dies ad quem). За змістом статті 2 цієї Конвенції термін “dies a quo” означає день, з якого починається відлік строку, а термін “dies ad quem” означає день, у який цей строк спливає.
Таким чином, термін ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями визначається вказівкою на календарну дату, тобто конкретний день, який чітко зазначений у ліцензії.
З огляду на наведені приписи, останнім днем здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за Ліцензією на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) є саме календарна дата, до якої визначений термін дії Ліцензії, оскільки саме на цю календарну дату припадає подія, яка має юридичне значення, а саме, закінчення дії ліцензії, причому, до 24 години цього дня.
У даному випадку прийменник “до” поряд із визначеною в Ліцензії датою, стосується визначення саме терміну ліцензії. До того ж, прийменник «до» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або необхідності здійснити певну дію у розумінні «включно».
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, усі алкогольні напої маркуються марками акцизного податку у такий спосіб, щоб під час відкупорювання (розкривання) марки акцизного податку розривались (пошкоджувались).
Аналіз положень чинного законодавства свідчить, що вимога стосовно зберігання та реалізації алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі розповсюджується на продаж повної (цілої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм. Натомість, у разі реалізації алкогольних напоїв на розлив, збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі не вимагається.
Жодним нормативно-правовим актом на платників податку не покладений обов`язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже очевидно, що у силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку, відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.
За результатами судового засідання Київським окружним адміністративним судом позовну заяву Фізичної особи-підприємця до Головного управління Державної податкової служби у Київській області задоволено в повному обсязі – Податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.
Отже, завдяки високопрофесійній роботі команди DEGA Partners, належним чином відновлені права платника податків.