Фіксація порушень ПДР в автоматичному режимі. Аналіз наслідків притягнення до адміністративної відповідальності

Перший місяць роботи системи авто фіксації порушень ПДР характеризується наступними цифрами: зафіксовано 697 397 порушень, виписано 398 410 постанов про перевищення швидкості, оплачено 219 040 штрафів. Перший позитивний ефект – кількість порушень знизилося в 4,5 рази і більше 31 908 474 гривень надходжень до бюджету від сплачених штрафів.

Кількість вчасно сплачених штрафів не перевищує 54,9%, а це значить, що більше 45% виписаних штрафів переходять в розряд потенційно відкритих виконавчих проваджень з метою примусового стягнення суми штрафів.

Аналізуємо ситуацію, коли щодо особи винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі за порушення ПДР, але особа не проінформована про таку подію.

По-перше, така ситуація є досить поширеною та приносить багато проблем особі у вигляді додаткових фінансових втрат та нех, тування особистого чи робочого часу.

По друге, постанова набирає законної сили як з моменту фактичного вручення особі яка притягується до адміністративної відповідальності, так і «умовного вручення», яким є повернення постанови установою що надає поштові послуги з підстав невручення її адресату.

До чого призводить таке умовне вручення:

  • Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили зі збігом 10 днів на процедуру адміністративного оскарження.
  • Постанова яка набрала законної сили отримує статус виконавчого документу.
  • Відразу після отримання статусу виконавчого документу постанова засобами поштового зв’язку направляється в органи Державної виконавчої служби.
  • Державна виконавча служба протягом 3-х днів з моменту отримання виконавчого документу на свою адресу відкриває виконавче провадження щодо примусового стягнення суми штрафу.

Як змінюється фінансова складова від базової суми штрафу визначеної в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності – тобто як змінюється сума яка підлягає стягненню (критерій фінансових втрат особи):

  • Як вже зазначалось, за умов обізнаності про наявність постанови та сплати суми штрафу протягом 10 календарних днів діє гарантована знижка 50%. Тобто витрати особи становитимуть половину суми штрафу та банківські витрати.
  • Особа має право сплатити суму штрафу протягом 15 календарних днів без додаткових санкцій. Тобто фактичні витрати становитимуть повну суму штрафу та банківську комісію.
  • Якщо з моменту набрання постановою законної сили, тобто умовного чи фактичного вручення постанови, особа не сплатить повну суму протягом 15 календарних днів – сума штрафу яка підлягає сплаті/стягненню подвоюється. Тобто фактичні витрати становитимуть подвійну суму штрафу та, ймовірно, більшу банківську комісію яка може бути визначена у відсотковому співвідношенні до суми платежу.
  • Якщо постанова надійшла до органів Державної виконавчої служби з метою примусового виконання, то стягненню підлягає
    • подвійна сума штрафу;
    • виконавчих збір;
    • витрати виконавчого провадження понесені державним виконавцем на супроводження справи.

Яким чином особа може дізнатись про наявність виконавчого провадження?

Як вже зазначалось, таку інформацію можливо самостійно отримати перевіривши свої ідентифікаційні дані в Єдиному реєстрі боржників або в реєстрі Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

З таких джерел особа отримує інформацію про:

  • наявність виконавчого провадження;
  • статус виконавчого провадження;
  • орган який здійснює примусове виконання;
  • контактні та ідентифікаційні дані державного виконавця;
  • дату відкриття виконавчого провадження.

АЛЕ реалії життя набагато швидші за теорію. З чим стикається більшість осіб щодо яких ініційоване виконавче провадження:

  • Про відкриття виконавчого провадження виноситься постанова яка надсилається засобами поштового зв’язку боржнику. Тобто це певний, а іноді тривалий час, від кількох днів до півтора місяця. І це за умов що державний виконавець надсилає постанову, а бувають випадки коли в органу ДВС відсутні кошти на поштові витрати.
  • Після відкриття виконавчого провадження державний виконавець вчиняє дії спрямовані на забезпечення фактичного виконання виконавчого провадження:
    • Накладення арешту на ВСЕ рухоме та нерухоме майно.
    • Накладення арешту на банківські рахунки.
    • Накладення арешту на всі виявлені активи.
    • Розшук ідентифікованого майна (наприклад транспортного засобу).

В сучасних умовах, державний виконавець має технічну можливість отримати доступ до інформації про майно, банківські рахунки та активи в електронному вигляді. Всі виконавчі дії вчиняються в електронному вигляді безпосередньо в автоматизованій системі виконавчих проваджень. Також нещодавно запроваджено процедуру автоматичного арешту банківських рахунків.

Ви зрозуміли: – де електронних обмін повідомленнями та інформацією, а де швидкість та надійність Укрпошти.

З врахуванням описаної специфіки особа швидше дізнається про наявність виконавчого провадження з повідомлення банківської установи про накладення арешту на рахунок відповідно з постановою органу ВДВС.

В цій ситуації, швидким та оптимальним рішенням буде сплатити описану вище максимальну суму витрат для розблокування рахунків та майна, оскільки процедура оскарження дій державного виконавця є тривалою, а наслідками ігнорування арешту банківського рахунку може стати:

  • Відібрання на зберігання транспортного засобу який перебуває в розшуку.
  • Неможливість вчиняти нотаріальні правочини в зв’язку з перебуванням в ЄРБ.
  • Заборона виїзду за кордон України.
  • Інші суттєві обмеження які спричинять глобальні незручності.

Торкнемося процедури оскарження:

  1. Постанову в справі про адміністративне правопорушення можливо оскаржити протягом 10 днів в адміністративному порядку з моменту вручення, або в судовому порядку в межах процесуальних строків.
  2. Неправомірні дії чи бездіяльність державного виконавця оскаржується в судовому порядку в межах строку позовної давності.

Загальним резюме процедури оскарження є:

  • Потреба в спеціальних юридичних знаннях, яка передбачає залучення юридичних радників.
  • Суттєві фінансові витрати.
  • Безперспективність процедури адміністративного оскарження.
  • Суттєва тривалість судової процедури оскарження.