Проект BEPS, або Base Erosion and Profit Shifting – “Розмивання податкової бази та виведення доходів з-під оподаткування” є міжнародною ініціативою Організації економічного співробітництва та розвитку, яку активно підтримали країни G20. Даний проект створювався з метою боротьби з агресивними схемами податкового планування. Такі схеми застосовуються міжнародними компаніями для штучного виводу своїх доходів з країн з високим оподаткуванням в країни з низьким або нульовим оподаткуванням.
Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва у рамках Організації економічного співробітництва та розвитку ще у 2017 році. При цьому обов’язковою до виконання умовою стало зобов’язання ввести в дію мінімальний стандарт запропонованих кроків Плану BEPS.
23.05.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-ІХ (надалі – Закон).
Вказаним законом до Податкового кодексу України внесено низку ключових змін щодо упорядковування функцій та визначення контролюючих органів у зв’язку з реорганізацією ДФС, відповідальності платників податків та контролюючих органів, податкового аудиту та обліку платників податків та ін.
Ще 1 січня 2017 року Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва у рамках Організації економічного співробітництва та розвитку, взявши на себе зобов’язання імплементувати мінімальний стандарт Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування (англ. Base Erosion and Profit Shifting — BEPS). Впровадження кроків Плану дій BEPS визнано передумовою для лібералізації валютного регулювання, що відповідає зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію із ЄС.
– контролю за трансфертним ціноутворенням (Кроки 8-10, 13);
– оподаткування контрольованих іноземних компаній (Крок 3);
– обмеження витрат за фінансовими операціями з пов’язаними особами (Крок 4);
– запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (Крок 6);
– запобігання уникненню статусу постійного представництва та оподаткування постійних представництв (Крок 7);
– застосування процедури взаємного узгодження (Крок 14).
Норми Закону обов’язкові до уваги та виконання:
Так, фізична або юридична особа, яка є резидентом України та володіє або фактично контролює іноземну компанію, буде зобов’язана сплачувати податок з прибутку такої компанії.
Контролююча особа самостійно здійснює розрахунок скоригованого прибутку кожної контрольованої іноземної компанії на підставі фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та визначає частку скоригованого прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, пропорційно частці у цій контрольованій іноземній компанії, якою вона володіє.
Крім того, фізична чи юридична особа чи – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:
– кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою;
– заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;
– кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою;
– ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
У трансфертному ціноутворенні запроваджено декілька рівнів звітності.
Так, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) надається платником податків на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.
Платник податків – резидент України, у випадку, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, перевищує еквівалент 750 мільйонів євро, зобов’язаний подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній в електронній формі.
Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), зокрема, але не виключно, якщо:
Законом передбачений Тест основної мети – заборона використання пільг (за міжнародними податковими угодами), якщо діловою метою здійснення господарської операції було безпосереднє або опосередковане отримання таких пільг.
Крім того, для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
– платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
– суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу “витягнутої руки”;
– вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються або продаються у контрольованих операціях з нерезидентами понад суму, яка відповідає принципу “витягнутої руки”.
Законом запроваджено Процедуру взаємного узгодження – якщо особа вважає, що в результаті дії або рішення контролюючого органу України або відповідного органу влади іншої країни вона піддається чи піддаватиметься оподаткуванню, що не відповідає положенням міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, вона може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених цим Кодексом, подати заяву про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження.
Причому, у Процедурі взаємного узгодження компетентний орган України звертається до компетентного органу держави, з якою укладено міжнародний договір, на підставі якого й подано заяву.
З метою оподаткування введено додаткові критерії терміну «постійне представництво».
Законом визначено, що у разі, якщо контрольована іноземна компанія прямо або опосередковано отримує дохід через постійне представництво на території України, скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії підлягає коригуванню шляхом зменшення на суму прибутку, отриманого через таке постійне представництво.
Водночас, обсяг прибутку постійного представництва має визначатися за принципом «витягнутої руки».
Бізнес-спільнота неоднозначно сприйняла нововведення до ПКУ, адже запроваджені зміни так чи інакше торкнуться усіх компаній, існування чи діяльність яких пов’язана з нерезидентами.
Водночас, Президент України запропонував Кабінету міністрів розробити законопроекти, які мають деталізувати та удосконалити положення Закону, адже деякі з них були піддані критиці експертами.
В будь-якому випадку, деякі положення Плану BEPSвже запроваджуються або ж готуються до впровадження в українське законодавство. Тож об’єктивна оцінка нових «правил гри» податкового планування є актуальним питанням для всіх компаній, що співпрацюють з нерезидентами України. Своєчасна реструктуризація бізнес-активів та кваліфікована консультація профільних юристів сьогодні є запорукою вдалого функціонування бізнесу в майбутньому.