Відстеження порушень прав інтелектуальної власності та їх припинення часто вимагає значних зусиль і високої кваліфікації, а також використання певних технологій.
Старший юрист Віталій Коваленко розповів про важливі аспекти та нюанси використання в роботі WIPO ALERT (т.зв. «чорного списку піратських сайтів»), який стає дедалі актуальнішим у контексті інтеграції України до Європейського Союзу.
З початку 1990-х років індустрія авторського права, включаючи кіно, видавничу справу та програмне забезпечення, активно бореться з незаконним копіюванням та поширенням своїх творів через Інтернет. Піратські сайти, що порушують авторські права, розміщують популярний контент, зокрема фільми, музику, книги без дозволу творців та інших набувачів прав інтелектуальної власності, привертаючи тим самим велику кількість відвідувачів. Їх головна мета – заробіток на рекламі або продажу послуг, таких як підписка тощо.
Інтернет-ресурси з нелегальним контентом, але з високою відвідуваністю притягують рекламодавців, навіть відомих брендів, в тому числі й з економічних міркувань, оскільки вартість реклами на піратських сайтах зазвичай нижча. В результаті чого крім порушення авторських прав відбувається недобросовісна конкуренція. Варто відзначити, що на піратських сайтах часто можна зустріти шкідливе програмне забезпечення або контент, який не відповідає етичним стандартам та становить загрозу для рекламної галузі та споживачів.
Сумлінні рекламодавці стежать за місцем розміщення своєї реклами в Інтернеті, щоб уникнути асоціації з піратськими платформами, що може зашкодити їх репутації. Однак відрізнити піратський сайт від легального часто виявляється складно. Це пов’язано з тим, що нелегальні ресурси мають значні прибутки від реклами та платних послуг, які використовуються для створення помилкового враження про їх легальність. Для цього піратський сайт самостійно, без жодних погоджень, також може розміщувати й певний контент рекламного характеру, наприклад, рекламу побутової техніки, комп’ютерів або прикрас під торговими марками відомих брендів. Інші рекламодавці бачать, що на сайті рекламуються відомі бренди й теж замовляють рекламні послуги. Порушники постійно вдосконалюють свої методи, наприклад, приховують ім’я чи найменування власника вебсайту чи постачальника послуг хостингу, контактну інформацію або переносять домен чи сайт на обслуговування до іноземних реєстраторів чи хостинг-провайдерів, з чим постійно стикаються та успішно борються фахівці Адвокатського Об’єднання «ДЕГА Партнерз», здійснюючи захист прав інтелектуальної власності наших клієнтів. Відстеження порушень та їх припинення часто вимагає значних зусиль і високої кваліфікації, а також використання певних технологій.
Деякі країни вживають заходів для боротьби з цим явищем, збираючи інформацію про піратські сайти з подальшим наданням відомостей про такі сайти зацікавленим особам в рекламній індустрії. Такі заходи досить ефективно сприяють зменшенню кількості реклами на сайтах, що порушують авторські права. Проте, міжнародний обмін даними ще потребує покращень, і саме для цього створена ініціатива Всесвітньої організації інтелектуальної власності під назвою WIPO ALERT або простими словами – міжнародний чорний список піратських сайтів.
Довідка:
WIPO (World Intellectual Property Organization) або ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності) – це найстаріша та найавторитетніша організація охорони інтелектуальної власності у світі. З 1974 року ВОІВ є спеціалізованою установою Організації Об’єднаних Націй з питань інтелектуальної власності. Членами ВОІВ є понад 190 держав. Штаб-квартиру організації розташовано у Женеві (Швейцарія). Основна місія ВОІВ – сприяння захисту інтелектуальної власності (включаючи авторське право та суміжні права) у всьому світі, шляхом здійснення міжнародного співробітництва.
Варто зазначити, що Україна проявляє активну позицію в питаннях захисту прав інтелектуальної власності, зокрема, протидії порушенню авторських прав. Це проявляється в активній комунікації та співпраці з міжнародними компетентними організаціями та фахівцями, створенні власних профільних органів, наприклад, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс), який з 8 листопада 2022 року почав виконувати функції національного органу інтелектуальної власності, внесення змін в національне законодавство або повній заміні старих законів новими, як це відбулося 1 грудня 2022 року із Законом України «Про авторське право і суміжні права». А перші кроки України зробила ще в далекому 1970 році, приєднавшись до ВОІВ. Станом на сьогодні Україна є учасницею основних міжнародних союзів з питань інтелектуальної власності та підписантом основних міжнародних конвенцій та договорів.
Черговим євроінтеграційним удосконаленням українського законодавства у сфері захисту інтелектуальних прав стало прийняття 21 березня 2024 року наказу Мінекономіки від 1 лютого 2024 року № 2945 «Про затвердження Порядку формування та ведення національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності» (далі – Порядок)». Цей Порядок розроблено відповідно до частини 10 (введена в дію 2 жовтня 2023 року) статті 8 Закону України «Про рекламу», якою заборонено розміщувати рекламу в мережі Інтернет на вебсайті, інтернет-адреса якого згідно з відомостями WIPO ALERT включена від України до національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності.
За визначенням, розміщеним на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності, WIPO ALERT – це безпечна онлайн-платформа, на яку уповноважені органи в державах-членах ВОІВ можуть завантажувати інформацію про вебсайти або додатки, які були визнані такими, що порушують авторські права відповідно до національних правил.
Рекламодавці, рекламні агентства та їх постачальники можуть подати заявку на те, щоб стати авторизованими користувачами WIPO ALERT, щоб отримати доступ до агрегованих списків вебсайтів, що порушують авторські права, з усього світу.
Вони можуть використовувати цю інформацію у своїх автоматизованих рекламних системах, щоб уникнути розміщення реклами на таких сайтах. Таким чином, вони можуть уникнути субсидування порушення авторських прав і захистити свої бренди від негативного репутаційного ефекту у зв’язку з незаконною діяльністю.
Отже, прийняття Порядку «запускає в роботу» ч. 10 ст. 8 Закону України «Про рекламу», оскільки наділяє ІР офіс (УКРНОІВІ) повноваженнями робити висновки про наявність підстав для включення певного вебсайту до національного переліку вебсайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності. Наявність такого висновку та відповідного запису про сайт в національному переліку є підставою для Мінекономіки розміщувати відомості про такі сайти на онлайн-платформі WIPO ALERT.
Порядок визначає процедуру:
Згідно з Розділом I Порядку під зверненням про включення вебсайту до національного переліку (далі – звернення) розуміється сукупність документів і матеріалів, які подаються для розгляду та ухвалення висновку про наявність або відсутність визначених Законом України «Про рекламу» підстав для включення вебсайту до національного переліку.
Заявником є суб’єкт авторського права та/або суб’єкт суміжних прав, від імені якого подається звернення.
Нагадаємо, що згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб’єктом авторського права є автор твору. Суб’єктами майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі правочину або закону.
Згідно з п. 1 Розділу II Порядку звернення подається стосовно одного вебсайту від імені заявника його представником – адвокатом або представником у справах інтелектуальної власності (патентним повіреним) (далі – представник заявника).
УКРНОІВІ здійснює розгляд документів і матеріалів звернення щодо їх відповідності вимогам Закону України «Про авторське право і суміжні права», Закону України «Про рекламу» та цього Порядку.
Як бачимо, Порядком не передбачено самостійного звернення суб’єктами авторських прав до УКРНОІВІ, тільки через адвоката або патентного повіреного. Насамперед це пов’язано з превентивними заходами щодо надмірного навантаження працівників УКРНОВІ внаслідок подання неякісно оформлених документів.
Звернення складається з таких документів і матеріалів:
Своєю чергою абз. 3-6 ч. 10 ст. 8 Закону України «Про рекламу» встановлює наступні правила:
Вебсайт включається до національного переліку за результатами розгляду звернення представника заявника за умови надання належних доказів того, що власник вебсайту протягом останніх 365 днів вчинив:
За умови виконання власником вебсайту вимог ч. 11 ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до звернення про включення вебсайту до національного переліку представник заявника додає докази, які підтверджують, що заявник вжив заходів для припинення порушень авторського права та/або суміжних прав з використанням мережі Інтернет, передбачених ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права», але ці заходи не привели до припинення відповідного порушення, і при цьому власником вебсайту дотримано вимоги ч. 4 статті 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Отже, як п. 2 Розділу II Порядку, так й абз. 3-6 ч. 10 ст. 8 Закону України «Про рекламу» при визначенні підстав для звернення та включення вебсайту до національного переліку відсилають до положень ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Нагадаємо, що ця стаття визначає порядок припинення порушень авторського права і суміжних прав з використанням мережі Інтернет.
Порядком встановлюються вимоги до клопотання, яке повинно містити:
Клопотання викладається українською мовою із зазначенням дати його складання і може подаватися в паперовій чи електронній формі.
Відповідно до форми подання звернення (паперова чи електронна) встановлюються вимоги щодо надання відомостей про:
Наприклад, для фотографічного твору подається копія твору у вигляді фотографії або малюнку, оприлюднена інформація про твір (у тому числі у мережі Інтернет), із зазначенням назви твору мовою оригіналу та автора твору. У випадку паперової форми подання звернення – на паперовому носії або на електронному носії з файлами у форматі jpeg, tiff, png, pdf (скриншот, фотографія, малюнок, текст тощо). У випадку електронної форми подання звернення – файли у форматі jpeg, tiff, png, pdf (скриншот, фотографія, малюнок, текст тощо).
Документи, які підтверджують повноваження представника заявника, повинні бути оформлені відповідно до законодавства.
Розгляд звернення здійснюється УКРНОІВІ на безоплатній основі.
УКРНОІВІ здійснює розгляд документів і матеріалів звернення щодо їх відповідності вимогам Закону України «Про авторське право і суміжні права», Закону України «Про рекламу» та цього Порядку.
УКРНОІВІ протягом 15 календарних днів з дати одержання звернення надсилає на адресу електронної пошти представника заявника запити про усунення виявлених недоліків у документах і матеріалах звернення або надання документів та/або відомостей, необхідних для розгляду звернення у випадку:
Представник заявника протягом 15 календарних днів з дати одержання відповідного запиту повинен надати УКРНОІВІ правильно оформлені та належні відомості, документи та матеріали.
До дати ухвалення УКРНОІВІ висновку за зверненням, представник заявника має право з власної ініціативи внести до документів і матеріалів звернення зміни та/або доповнення шляхом подання до УКРНОІВІ відповідного клопотання або відкликати звернення шляхом подання відповідного клопотання до УКРНОІВІ.
На перший погляд, процедура прийняття документів і матеріалів звернення є досить чітко регламентованою, однак лише практична реалізація процедури покаже ефективність і виявить недоліки.
Під час розгляду звернення УКРНОІВІ визначає можливість ідентифікації актуальних контактних даних (поштова адреса, адреса електронної пошти) власника вебсайту, щодо якого подано звернення.
У випадку встановлення таких даних УКРНОІВІ надсилає власнику вебсайту повідомлення із пропозицією надати пояснення щодо змісту поданого звернення, крім випадків, якщо контактні дані, інтернет-адреса вебсайту та/або контактні дані, відкриті дані про власника вебсайту мають ознаки їх зв’язку із державою-агресором. Повідомлення надсилається УКРНОІВІ разом з копією звернення та доданих до нього документів і матеріалів.
Власник вебсайту може протягом 10 календарних днів з дати отримання повідомлення подати до УКРНОІВІ пояснення, документи та матеріали щодо змісту звернення.
Такий підхід безумовно сприятиме забезпечення принципу змагальності, а також повному й об’єктивному з’ясуванню обставин. При цьому, якщо під час розгляду звернення не вдалося встановити достатні актуальні контактні дані та інші достатні відомості щодо власника вебсайту, зазначене повідомлення не надсилається.
Строк розгляду звернення:
УКРНОІВІ розглядає звернення протягом 30 календарних днів з дати надходження звернення.
У разі направлення представнику заявника запиту про усунення виявлених недоліків у документах і матеріалах звернення або надання документів та/або відомостей, необхідних для розгляду звернення, розгляд звернення здійснюється УКРНОІВІ протягом 30 календарних днів від дати направлення запиту.
За результатом розгляду звернення УКРНОІВІ ухвалює висновок:
Копія висновку надсилається УКРНОІВІ представнику заявника у паперовій або електронній формі відповідно до форми подання звернення.
Копія висновку також може бути безоплатно надіслана УКРНОІВІ за запитом власника вебсайту, щодо якого ухвалений висновок, крім випадків, якщо контактні дані, інтернет-адреса вебсайту та/або контактні дані, відкриті дані про власника вебсайту мають ознаки їх зв’язку з державою-агресором.
Висновок про відсутність підстав для включення вебсайту до національного переліку ухвалюється УКРНОІВІ щодо поданого звернення, якщо:
У разі ухвалення висновку про наявність підстав для включення вебсайту до національного переліку УКРНОІВІ надсилає копію висновку до Мінекономіки в електронній формі протягом 10 календарних днів з дати ухвалення висновку. Подані у зверненні відомості, документи та матеріали, а також оригінал висновку зберігаються в УКРНОІВІ.
На підставі висновку УКРНОІВІ про наявність підстав для включення вебсайту до національного переліку Мінекономіки протягом 30 календарних днів з дати отримання від УКРНОІВІ копії висновку вносить відомості про відповідний вебсайт до національного переліку та оприлюднює їх на офіційному вебсайті Мінекономіки, а також розміщує відомості з національного переліку на ресурсі (платформі) Всесвітньої організації інтелектуальної власності «WIPO ALERT».
Власник вебсайту, який включено Мінекономіки до національного переліку, має право подати до УКРНОІВІ заяву про виключення вебсайту з національного переліку (далі – заява), разом з документами та матеріалами, які засвідчують:
УКРНОІВІ протягом п’яти календарних днів з дати отримання заяви надсилає на адресу електронної пошти заявника та представника заявника, який подав звернення (або іншого належного представника, про якого такий заявник повідомив УКРНОІВІ) повідомлення про надходження заяви, разом з копіями заяви та доданих до неї документів і матеріалів. У повідомленні УКРНОІВІ зазначається пропозиція заявнику надати пояснення стосовно змісту поданої заяви власника вебсайту.
Протягом 10 календарних днів з дати отримання уповноваженим представником заявника повідомлення УКРНОІВІ, заявник або представник заявника можуть подати до УКРНОІВІ пояснення, документи та матеріали, які стосуються поданої власником вебсайту заяви.
Заява власника вебсайту розглядається УКРНОІВІ на безоплатній основі протягом 30 календарних днів з дати її отримання.
УКРНОІВІ відмовляє у розгляді заяви у разі її подання власником вебсайту на підставі «усунення на дату подання заяви власником вебсайту порушень, які стали причиною для включення такого вебсайту до національного переліку», якщо власник вебсайту раніше звертався із заявами на зазначеній підставі й за наслідками розгляду цих заяв вебсайт протягом трьох календарних років уже був двічі виключений з національного переліку.
Таким чином, порядок передбачив певний запобіжник від зловживання порушником своїми правами.
За результатом розгляду заяви, УКРНОІВІ ухвалює висновок про наявність підстав для задоволення заяви або висновок про відмову в задоволенні заяви, копію якого протягом 10 днів з дати ухвалення висновку направляє власнику вебсайту (представнику власника вебсайту, якщо заява подана через представника).
У разі ухвалення висновку про наявність підстав для задоволення заяви власника вебсайту, УКРНОІВІ надсилає до Мінекономіки копію відповідного висновку протягом 10 днів з дати ухвалення рішення.
УКРНОІВІ відмовляє в задоволенні заяви власника вебсайту в разі, якщо:
З аналізу Порядку вбачається, що передумовою для застосування його положень або іншими словами – для внесення певного вебсайту до національного та міжнародного реєстрів піратських сайтів – є дотримання відповідних положень та виконання процедур, передбачених Законами України «Про рекламу» та «Про авторське право і суміжні права». Механізм захисту авторського права і суміжних прав, передбачений ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права» містить чітку процедуру припинення відповідних порушень, починаючи від звернення до власника вебсайту, постачальника послуг хостингу, і закінчуючи зверненням до Мінекономіки. Варто врахувати і те, що ця процедура відносно молода, оскільки існує трохи більше як рік, а Вищий суд з питань інтелектуальної власності, або IP-суд, досі не запрацював. Отже, практика її застосування на початковій стадії формування, і наразі її формують не завжди профільні органи чи фахівці.
Не зважаючи на це, крім інших механізмів припинення порушень інтелектуального права, команда Адвокатського об’єднання «ДЕГА Партнерз» неодноразово проходила процедуру, передбачену ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Наразі є очікування, що поява цього Порядку посилить ефективність взаємодії суб’єктів авторського права, зокрема з Мінекономіки та деякими хостинг-провайдерами, які, ймовірно задля збереження клієнтської бази, намагаються різними способами ухилитися від виконання покладених обов’язків щодо припинення порушення авторського права та/або суміжних прав, допущеного власником вебсайту. На жаль, досить пасивною є позиція і з боку Мінекономіки, яке наділено правом розгляду питання щодо притягнення до відповідальності відповідного власника вебсайту та/або постачальника послуг хостингу. Наявну ситуацію можна схарактеризувати як «ефект очікування», які можуть виникати в тому числі й з об’єктивних причин, на кшталт певних прогалин чи неузгодженостей в законодавстві, відсутністю усталеної практики тощо, а отже додаткові зміни національного законодавства, зокрема й прийняття цього Порядку, безумовно матимуть позитивний ефект на шляху до європейської інтеграції України.