Щотижневий дайджест 16-20.10.2023

16 жовтня 2023 року було прийнято проєкт Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок»

Цим законопроєктом пропонується передбачити, що з 1 листопада 2023 року по 31 грудня 2024 року включно, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

4) нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, високого ступеня ризику;

5) інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі;
рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загальних обсягів постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;
дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у 2 рази;
загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;
нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати по підприємствах відповідної галузі у відповідному регіоні.

Також пропонується доповнити розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» новим пунктом 9 прим. 25, яким встановити, що з 1 листопада 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску проводяться з урахуванням особливостей, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

17 жовтня 2023 року прийнято проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей залучення засуджених до праці та ведення господарської діяльності в пенітенціарній системі)»

Метою проєкту є зміна підходів до залучення до корисної зайнятості засуджених, як засобу ресоціалізації, зменшення фінансового навантаження на сплату єдиного соціального внеску, фонд оплати праці установ виконання покарань та підприємств Державної кримінально-виконавчої служби України.

Проєктом Закону пропонується внести зміни до низки положень кримінально-виконавчого кодексу України, а саме:

встановити можливість засудженим до обмеження волі працювати на підставі цивільно-правових договорів, що надасть можливість залучення потенційних роботодавців, які під час здійснення господарської діяльності надають перевагу укладанню цивільно-правових договорів, а також у зв’язку з необхідністю забезпечення участі у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні засуджених, які працюють за договорами цивільно-правового характеру;
систематизувати можливості залучення засуджених до обмеження волі або позбавлення волі у період дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування;
врегулювати умови зарахування коштів засудженим до обмеження або позбавлення волі;
визначити, що при нарахуванні засудженому заробітної плати (винагороди) фізична особа – підприємець або юридична особа, для яких засуджені до позбавлення волі здійснюють виконання робіт чи надання послуг (за винятком випадків виконання робіт (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру з неприбутковими організаціями), спрямовує виправній колонії суму у розмірі 25 відсотків від фактично нарахованої засудженому заробітної плати (винагороди);
збільшити кількість годин можливого щоденного залучення засуджених до обмеження або позбавлення волі, які не залучені до оплачуваної праці, до робіт з благоустрою колоній, а також поліпшення житловопобутових умов засуджених.

Також з метою створення додаткових стимулів для залучення засуджених до праці проєктом даного Закону пропонується встановити, що у разі відсутності не знятих або не погашених в установленому законом порядку стягнень, залучення до праці після відбуття не менше половини строку покарання до засуджених, які тримаються в дільниці ресоціалізації виправної колонії, може застосовуватися заохочення у виді надання тривалого побачення з близькими родичами за межами виправної колонії тривалістю до двох діб в межах населеного пункту, де розташована колонія.

Кабмін вніс зміни до “Положення про Міністерство внутрішніх справ України”

Відповідне рішення ухвалено на урядовому засіданні 13 жовтня.

Передбачено, що Міністерство внутрішніх справ відповідно до покладених на нього завдань:

здійснює організаційне, нормативно-правове забезпечення функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС, та контроль за дотриманням вимог законодавства щодо його ведення;
вживає заходів щодо ведення обліку військовослужбовців Національної гвардії, Держприкордонслужби, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту ДСНС, поліцейських, які загинули (померли), зникли безвісти, перебувають у полоні, звільнені з полону, отримали поранення внаслідок збройної агресії РФ проти України, та членів їх сімей з метою забезпечення правового і соціального захисту таких осіб та здійснення інформаційної взаємодії з органами державної влади із зазначеного питання;
здійснює інформаційну взаємодію з Національною гвардією та центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Міністр, для забезпечення обліку рішень про надання (відмову в наданні) статусу учасника бойових дій та статусу учасника війни.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 10140 стосовно удосконалення процедур суддівської кар’єри, який вносить зміни до процедур добору суддів і кваліфоцінювання

Серед ключових пропозицій:

оптимізується процедура добору на посаду судді місцевого суду;
змінюються правила складання кваліфіспиту;
для успішного складення кваліфіспиту кандидат має набрати не менше 70 % максимального балу за кожним тестом та практичним завданням;
строк перебування в резерві буде становити 2 роки;
судді та кандидати братимуть участь в єдиному конкурсі в місцевий суд;
при рівних умовах між кандидатами перевага в конкурсі може надаватися особі, яка матиме більший стаж роботи помічником судді;
під час конкурсу ВККС зможе відмовити у наданні рекомендації, якщо існуватиме обґрунтований сумнів у доброчесності кандидата;
особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання під час конкурсу в апеляцію, але не стала переможцем, за бажанням зможе використати результати свого кваліфіспиту у наступному аналогічному конкурсі, оголошеному протягом 2 років, або скласти новий іспит та ін.

18 жовтня 2023 року набули чинності Зміни до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» за рішенням Вищої ради правосуддя № 977/0/15-23 від 12 жовтня 2023 року

Положення приведено у відповідність до Закону, яким встановлена обов’язкова реєстрація в Електронному кабінеті для наступних осіб:

адвокати;
нотаріуси;
державні та приватні виконавці;
арбітражні керуючі;
судові експерти;
органи державної влади та інші державні органи;
органи місцевого самоврядування;
юридичні особи (для юридичних осіб приватного права в межах цивільного процесу закон вводиться в дію з 20.02.2024 року).

Закон встановлює, що обмін документами з такими суб’єктами здійснюється виключно через систему Електронний суд.

За відсутності зареєстрованого Електронного кабінету для таких суб’єктів наступатимуть негативні процесуальні наслідки – залишення позовних заяв без руху, неврахування відзиву тощо.

Доступ до Електронного кабінету здійснюється за допомогою діючого електронного цифрового підпису (ЕЦП), кваліфікованого електронного підпису (КЕП) фізичної або юридичної особи або через додаток Дія.

Змінами забезпечено право учасників справи ознайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді через систему Електронний суд.

Змінами передбачено, що за відсутності в Електронному кабінеті матеріалів справи в електронному вигляді суд за заявою учасника повинен відсканувати матеріали справи та долучити їх до системи Електронний суд, після чого учасник справи матиме можливість з ними ознайомитися.

Якщо раніше матеріали справи формувались та зберігались виключно у паперовій формі, то тепер запроваджується можливість ведення справи судом у паперовій, електронній чи змішаній формі.

Тобто суд вправі роздруковувати електронні документи лише за потреби або повністю вести справу у електронній формі.

Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри»

Проектом Закону запропоновано внести комплекс суттєвих змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

Пропонується уточнити статтю 56 положеннями про те, що суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами, пов’язаними зі здійсненням правосуддя на професійній основі.
Запропоновано істотно переглянути структуру розділу IV «Порядок зайняття посади судді» та викласти його в новій редакції, розділивши його зміст на самостійні глави: Глава 1 «Кандидат на посад судді»; Глава 2 «Добір на посаду судді місцевого суду»; Глава 3 «Конкурс та призначення на посаду судді»; Глава 4 «Переведення судді до іншого суду».

У главі 1 «Кандидат на посад судді» пропонується викласти чинну статтю 69, а також нову статтю 691.

У статті 69 пропонується уточнити, що до стажу наукової роботи зараховується стаж на посадах науково-викладацького складу Національної школи суддів України, а також час навчання в аспірантурі чи докторантурі за денною (очною) формою навчання випускників аспірантури, докторантури. Зазначене уточнення необхідно для узгодження зазначених положень зі статтею 35 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Також до стажу наукової роботи пропонується зараховувати стаж на посадах працівників апарату суду, посадові обов’язки яких передбачають здійснення науково-аналітичної діяльності в судах України, за умови наявності наукового ступеня.
Пропонується також визначити основні критерії доброчесності та компетентності суддів (кандидата на посаду судді), а також передбачити, що Вища рада правосуддя буде затверджувати Єдині критерії для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) після консультацій з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України та Громадською радою доброчесності, що відповідає заходам з виконання Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.
У статті 691 пропонується встановити, що стосовно кандидата на посаду судді може бути проведено психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа за рішенням Вищої ради правосуддя. В подальшому Законом передбачено (стаття 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), що таке опитування буде призначатися Вищою радою правосуддя у разі отримання кандидатом на посаду судді висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

У главі 2 «Добір на посаду судді місцевого суду» пропонується викласти положення щодо процедури добору кандидатів на посаду місцевого суду, до якої запропоновано віднести такі стадії:

оголошення добору кандидатів на посаду судді місцевого суду (стаття 71);
подання особами, які виявили намір стати суддею, заяви та документів для участі у доборі (стаття 72);
допуск до участі у доборі (стаття 73);
складання кваліфікаційного іспиту (стаття 74);
проведення спеціальної перевірки (стаття 75);
проведення перевірки особистих морально-психологічних якостей кандидатів на посаду судді місцевого суду (стаття 76) – у разі визначення ВККС такої необхідності;
затвердження рейтингу кандидатів на посаду судді (статті 77);
зарахування до резерву на заміщення вакантних посад судді (статті 78).

Зараз чинна процедура добору охоплює 15 стадій, включаючи конкурс на посаду судді та процедуру призначення на посаду судді.

Серед ключових змін процедури добору на посаду судді місцевого суду проект Закон пропонує відмовитися від стадії відбіркового іспиту.

Проведення двох іспитів (відбіркового і кваліфікаційного) суттєво затягувало процедуру добору. Окремі питання, які перевіряє відбірковий іспит, зараз вже перевіряються в межах інших процедур (наприклад, знання української мови – документ, який підтверджує володіння державною мовою, видається Національною комісією зі стандартів державної мови).

Спеціальну перевірку пропонується проводити після стадії кваліфікаційного іспиту. Це сприятиме економії державних ресурсів, адже спеціальна перевірка буде проводитися стосовно меншого кола осіб, які вже успішно склали кваліфікаційний іспит. Чинна процедура передбачає протилежне – спочатку проводиться спеціальна перевірка, а потім особи, які успішно її пройшли, складають кваліфікаційний іспит.
Пропонується скасувати спеціальну підготовку кандидатів на посаду судді, замінивши її початковою підготовкою, яку особа проходитиме після її призначення Указом Президента України на посаду судді.
Також пропонується термінологічно поєднати кваліфікаційний іспит, який складається кандидатом в межах добору, та іспит, який складається кандидатами та суддями в межах кваліфікаційного оцінювання.

Щодо призначення суддів місцевих судів та переведення між судами:

Пропонується встановити, що ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів місцевого суду на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які перебувають у резерві. Це покликано забезпечити єдину конкурсну процедуру як для кандидатів, так і для суддів, які мають намір перевестися в інший місцевий суд.
Пропонується встановити, що у разі однакової позиції за рейтингом серед кандидатів, які не мають стажу роботи на посаді судді або мають однаковий стаж роботи на посаді судді, перевага надається учаснику, який має більший стаж роботи на посаді помічника судді. Досвідчені помічники судді мають значний досвід роботи в суді та можуть вважатися найбільш підготовленими для цієї роботи, а тому є доцільним виокремлення досвіду на цій посаді.

Щодо призначення на посаду в апеляційні суди:

Пропонується встановити, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати складеного у межах такого оцінювання кваліфікаційного іспиту під час наступного конкурсу до апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення такого іспиту, при цьому не складаючи кваліфікаційний іспит повторно.
Пропонується виключити частину четверту статті 103, адже наявність керівника Служби інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суперечить суті та змісту патронатної служби.
Пропонується обмежити застосування дисциплінарної санкції, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виключно у разі вчинення проступків, визначених пунктами 1, 2, 4 та 5 частини першої статті 106 цього Закону.
Пропонується залучити Громадську раду доброчесності до конкурсу на посаду судді місцевого суду.