Щотижневий дайджест 18-22.09.2023

18 вересня 2023 року було прийнято проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану

Даним законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими передбачити:

  1. інформаційну взаємодію між державними реєстрами у зв’язку з набуттям статусу учасника бойових дій;
  2. встановлення можливості громадян України подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі відповідно до Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг», і, зокрема, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або Єдиного державного реєстру ветеранів війни до відповідних державних органів для набуття статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
  3. встановлення особливостей набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану на підставі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України оформленою в електронному вигляді.

Передбачається, що у випадку прийняття даного законопроекту, він набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.


18 вересня 2023 року прийнято проект Закону про внесення змін до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України»

Метою проекту є розширення форм надання компенсації за пошкодження об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме:

  1. надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;
  2. надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти.

20 вересня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» (реєстр. №9534) з врахуванням пропозицій Президента України

Так, суб’єкти декларування, які виконують завдання в інтересах національної безпеки чи перебувають на територіях, постраждалих від військової агресії рф проти України, подають декларацію в такі строки:

  • протягом 90 днів із дня визначення дати завершення бойових дій чи дня визначення дати завершення тимчасової окупації територій, на яких особа перебуває;
  • протягом 90 днів із дня повернення до пункту постійної дислокації чи місця постійної роботи (крім ротації);
  • протягом 90 днів із дня припинення повноважень чи переведення особи на посади, які не передбачають безпосередньої участі в бойових діях, виконанні бойових завдань, посиленні охорони державного кордону, проведенні розвідувальних заходів, контррозвідувальних операцій й оперативно-розшукової діяльності;
  • протягом 90 днів із дня припинення або скасування воєнного стану.

Також Закон встановлює, що ті, хто не подавав декларацію в 2022-2023 рр., мають зробити це у 90-денний термін із дня набрання чинності цього Закону.

Окремо варто звернути увагу на умови внесення до декларації даних про об’єкт, що знаходиться у володінні суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Таких умов міститься дві й обидві повинні виконуватися, а саме:

  • такий об’єкт перебуває у володінні або користуванні сукупно не менше 183 календарних днів протягом строку, що включає звітний період та/або два місяці, перед його закінченням;
  • ринкова вартість користування таким об’єктом протягом періоду його користування в межах звітного періоду суб’єктом декларування перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Додатково парламентарі регламентували порядок надання Національним агентством доступу до відомостей про суб’єктів декларування й членів їхніх сімей, які містяться в публічних електронних реєстрах.


19 жовтня 2023 року вводиться в дію Закон № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» в частині внесення змін до Господарського процесуального кодексу і передбачає, що наявність електронного кабінету в ЄСІТС буде обов’язковою для:

  • адвокатів;
  • нотаріусів;
  • державних та приватних виконавців;
  • арбітражних керуючих;
  • судових експертів;
  • органів державної влади та інших державних органів;
  • органів місцевого самоврядування;
  • інших юридичних осіб (у межах господарського процесу).

Процесуальні наслідки нездійснення реєстрації електронних кабінетів:

  • залишення без розгляду / повернення заяв (зокрема, і про забезпечення позову / доказів), залишення без руху позовних заяв, апеляційних / касаційних скарг, якщо їх подала особа, яка відповідно до вимог законодавства зобов’язана зареєструвати електронний кабінет і не зареєструвала його;
  • неврахування відзиву: суд має право вирішити справу за наявними матеріалами, якщо відзив подала особа, яка не зареєструвала електронний кабінет, хоча була зобов’язана, і не навела поважних причин невиконання цього обов’язку.

20 вересня набув чинності Закон № 3354-IX “Про правотворчу діяльність”

Закон визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів.

Відповідний Закон:

  • вводить єдиний категорійно-понятійний апарат, тобто визначаються такі поняття, як «норма», «закон», «кодекс», «нормативно-правовий акт»;
  • визначає ієрархічну систему нормативно правових актів згідно з їх юридичної сили;
  • закладає основи законодавчого процесу «від початку до кінця», в тому числі законодавчо закріплюючи етапи розробки проєктів законів.

06 вересня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України щодо удосконалення положень чинного законодавства в частині кримінальної відповідальності за скоєння військових кримінальних правопорушень, пов’язаних із порушеннями правил експлуатації бойових чи спеціальних машин, виконання польотів чи підготовки до них, кораблеводіння»

Даний Закон спрямований на забезпечення правової визначеності стосовно відповідальності певної категорії військовослужбовців, задіяних у виконанні завдань з експлуатації бойових чи спеціальних машин, виконання польотів чи підготовки до них, кораблеводіння, в умовах війни.

Зокрема, пропонується внести зміни до статтей 415-417 КК України, додавши до санкцій цих статтей інші види покарань, зокрема покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, тримання у дисциплінарному батальйоні та обмеженням волі.

Також, у статті 416 КК України пропонується розмежувати відповідальність залежно від наслідків вчиненого кримінального правопорушення.

Окрім того, пропонується доповнити статтю 416 КК України приміткою щодо визначення розміру матеріальної шкоди (збитків) завданих кримінальним правопорушенням передбаченими статтями 416 та 417 КК України та визначення тяжких наслідків, якщо вони полягають у завданні матеріальної шкоди.

Проектом також пропонується конкретизувати положення статті 58 КК України щодо передбачення обов’язку суду визначати розмір грошового відрахування в дохід держави із суми грошового забезпечення засудженого в разі призначення покарання у виді службового обмеження військовослужбовця.

Пропонується також вдосконалити положення Кримінально-виконавчого кодексу України в частині обчислення строків відбування покарання у виді службового обмеження військовослужбовців.


15 вересня 2023 року було опубліковано Законопроєкт «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо врегулювання питань зміни предмета або підстави позову»

Законопроєктом пропонується уточнити положення Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України з питань, що стосуються способу реалізації процесуальних прав позивача щодо зміни предмету або підстави позову.

А саме, пропонується замінити чинні норми про подання письмової заяви для зміни предмету або підстави позову на більш конкретизовану норму: про подання позовної заяви в новій редакції (уточненої позовної заяви) для зміни предмету або підстави позову.


20 вересня 2023 року було опубліковано Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового режиму майна в умовах воєнного або надзвичайного стану»

Проект Закону спрямований на розширення підстав для застосування санкцій, впроваджує механізм блокування активів, розширює перелік підстав для блокування та конфіскації активів та вдосконалює процедури та повноваження державних інституцій, дотичних до цих процесів таких як НАЗК, СБУ, Міністерство юстиції, Агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів тощо.

Проектом Закону пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності в та та осіб і Російської Федерації та її резидентів», назвавши його «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності держав-агресорів, осіб, пов’язаних із державами-агресорами, та афілійованих із ними осіб». Зокрема внести зміни які передбачають:

  • впровадження визначень країни-агресора та країни-спонсора тероризму;
  • запровадження механізму блокування активів (може застосовуватись до резидентів країни-агресора та країни-спонсора тероризму);
  • розширення підстав для вилучення майна країни-агресора.

Також передбачається внесення змін до Закону України «Про санкції», які збільшують підстави для застосування санкцій для резидентів країни-агресора.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до інших законодавчих актів щодо уточнення повноважень державних інституцій, дотичних до цих процесів таких як НАЗК, СБУ, Міністерство юстиції, Агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів тощо.