Отримати судове рішення — лише перший крок на шляху до відновлення порушеного права. Не менш важливо забезпечити його реальне виконання, адже ефективність правосуддя визначається не лише якістю рішень суду, а й можливістю їх фактичного виконання. Стягнення боргу зазвичай здійснюється за рахунок коштів чи майна боржника, проте на практиці часто виявляється, що у нього відсутні традиційні активи, такі як нерухомість, транспорт або кошти на рахунках.
У таких випадках на допомогу можуть прийти об’єкти інтелектуальної власності: торговельні марки, патенти, авторські права тощо. Вони можуть стати цінним інструментом для задоволення вимог кредитора, адже мають економічну вартість і можуть бути реалізовані у виконавчому провадженні нарівні з іншим майном боржника. Більше того, наявність прав на об’єкти інтелектуальної власності можна швидко перевірити через офіційні державні реєстри, зокрема сайт Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). Така перевірка дає змогу виявити потенційні активи боржника, які можуть бути арештовані й продані з метою погашення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Адвокатським об’єднанням «ДЕГА ПАРТНЕРЗ» був успішно реалізований кейс зі стягнення боргу на користь клієнта за рахунок реалізації майнових прав на торговельні марки боржника. На прикладі відчуження торговельних марок розберемо порядок арешту та реалізації об’єктів права інтелектуальної власності у виконавчому провадженні.
Торговельні марки є об’єктом права інтелектуальної власності, згідно з ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України. Також до об’єктів права інтелектуальної власності належать: літературні та художні твори, комп’ютерні програми, фонограми, відеограми, програми організацій мовлення, наукові відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин, породи тварин, комерційні (фірмові) найменування, географічні зазначення тощо.
До майнових прав інтелектуальної власності зокрема, належать право на використання об’єкта права інтелектуальної власності, виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності, або перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.
Майнові права інтелектуальної власності є майном у розумінні положень цивільного законодавства України, відповідно до якого майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права інтелектуальної власності можуть бути об’єктом цивільного обігу, використовуватись у зобов’язальних та інших цивільних відносинах.
Отже, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності є майном, що може бути відчужене, в тому числі в процесі виконавчого провадження.
З метою забезпечення реального виконання рішення виконавець має право накласти арешт на торгівельну марку (як це було здійснено по справі, яку супроводжувало АО «ДЕГА ПАРТНЕРЗ») чи інший об’єкт інтелектуальної власності в порядку передбаченому статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII.
Для відчуження насамперед необхідно визначити вартість об’єктів інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. Проте на практиці боржник майже ніколи не погоджується на злагоджені дії, такі як добровільна передача майна в рахунок погашення боргу. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами. Якщо визначити вартість майна складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності — суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Для визначення вартості торговельної марки Адвокатським об’єднанням «ДЕГА ПАРТНЕРЗ» було залучено компетентного суб’єкта оціночної діяльності, оскільки об’єкти інтелектуальної власності є специфічним майном та визначення їх вартості — складною процедурою.
Надалі розглянемо порядок проведення майнової оцінки об’єктів інтелектуальної власності. Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлює наступні засади оцінки майна та майнових прав.
Оцінка майна, майнових прав — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.
Майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди, машини, обладнання, транспортні засоби тощо, а також нематеріальні активи, в тому числі об’єкти права інтелектуальної власності.
Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги.
Згідно із загальновизнаними принципами незалежної оцінки, незалежна оцінка проводиться для визначення максимально наближеної справедливої (ринкової) вартості (вартості, що відображає максимальне значення на кривих попиту і пропозиції).
Оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.
Основними підходами до незалежної оцінки вартості майна є:
Використання витратного підходу здійснюється за наявності можливості відтворення або заміщення об’єкта оцінки. Витратний підхід до оцінки інтелектуальної власності заснований на визначенні вартості витрат, необхідних для прямого відтворення або заміщення об’єкта оцінки, з урахуванням величини зносу.
Застосування методів дохідного підходу здійснюється у випадку, коли можливо визначити розмір доходу, що отримує або може отримувати юридична чи фізична особа, якій належать майнові права інтелектуальної власності.
Використання порівняльного підходу здійснюється за наявності достовірної, доступної, достатньої за обсягом інформації про ціни продажу, ціни пропонування подібних об’єктів та умови подібних договорів щодо розпорядження майновими правами на такі об’єкти.
У разі якщо боржник не надає інформацію щодо доходу, отриманого від майнових прав інтелектуальної власності, варто застосувати витратний підхід.
Продаж майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності, що відбувається під час виконавчого провадження, здійснюється в порядку реалізації арештованого майна, який затверджений наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 (з відповідними змінами). Електронний аукціон проводить організатор — Державне підприємство «СЕТАМ». Акт про проведений аукціон підтверджує виникнення права власності у особи, що придбала рухоме майно, а кошти залучені від продажу спрямовуються на погашення заборгованості боржника.
Використовуючи цей механізм, за правової підтримки Адвокатського об’єднання «ДЕГА ПАРТНЕРЗ» було відчужено через електронний аукціон торговельну марку боржника клієнта, отримані від продажу кошти були використані для задоволення вимог стягувача.
Отже, здійснення продажу торговельної марки боржника у межах виконавчого провадження стало важливим прецедентом, який підтвердив, що права інтелектуальної власності можуть і повинні розглядатися як повноцінний актив для задоволення вимог кредиторів.
Команді Адвокатського об’єднання «ДЕГА ПАРТНЕРЗ» вдалося забезпечити ефективну реалізацію цього активу, захистити права та законні інтереси нашого клієнта — стягувача, а також продемонструвати, що навіть складні й нетипові об’єкти можуть бути успішно продані в рамках виконавчого провадження.
Цей кейс є ще одним підтвердженням того, що грамотна правова стратегія, системна взаємодія з органами виконавчої служби та професійна підтримка адвокатів здатні забезпечити реальне виконання судового рішення — навіть у ситуаціях, коли традиційні активи у боржника відсутні.