Сірий ринок побутової техніки та електроніки України: онлайн-боротьба офіційного імпорту за часів карантину
Незворотні наслідки карантину, як заходи протидії пандемії COVID-19, відобразилися на всіх сферах життя як економіки України в цілому, так і звичайного громадянина нашої країни зокрема.
За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України імпорт товарів за останні п’ять місяців 2020 року порівняно з таким же періодом 2019 р. скоротився на 14,5% і склав 20,2 млрд.грн. На думку експертів, тенденція зниження імпорту в 2020 році триватиме.
Незважаючи на негативну тенденцію імпорту в Україні, аналітики компанії GFK у своєму звіті проаналізували динаміку продажів у сегменті побутової техніки та електроніки, зафіксувавши пожвавлення ринку зазначеного сегмента в середньому на 13% у гривні за перші п’ять місяців 2020 року.
З чим же пов’язане зростання продажів при зменшенні імпорту? Пропонуємо розібратися детальніше:
протягом 12-15 тижні 2020 роки (16 березня – 12 квітня) споживачі адаптувалися до нових умов, пов’язаних з пандемією COVID-19 та ізоляцією. Хоча початок карантину призвів до скорочення ринку побутової техніки та електроніки в Україні на 37% (у порівнянні з попереднім тижнем), в цей період спостерігалося значне зростання онлайн-продажів на 20%, тоді як фізичні продажі скоротилися на 54%;
протягом 13 тижня ринок скоротився на 23% (у порівнянні з 12 тижнем), проте частка онлайн-продажів збільшилася на 60%.
Аналітики відзначили ключові зміни, що відбуваються на ринку побутової техніки та електроніки в результаті обмежень, пов’язаних із заходами протидії пандемії COVID-19:
порушення традиційної сезонності продажів;
зміни звичних тенденцій внаслідок падіння доходів споживачів;
більша гнучкість при виборі офлайн або інтернет-магазину;
поступове стирання кордонів між традиційним і онлайн-рітейлом;
розвиток цифрових послуг: електронної комерції, платіжних систем, послуг замовлення і доставки.
За оцінками Netpeak, обсяг українського ринку e-commerce не перевищує $1,5 млрд, тоді як в Німеччині – $35 млрд, Сполученому Королівстві – $52 млрд, США – $184 млрд. Незважаючи на те, що український ринок e-commerce є незначним, він впевнено розвивається відразу в декількох напрямках. За версією незалежного експертно-аналітичного центру BRDO, у 2019 р. за темпом його зростання Україна вийшла на друге місце серед європейських країн.
Згідно з прогнозами, до 2022 року 67% усіх онлайн-покупок у світі будуть здійснюватися через маркетплейси.
За останні 3 роки в Україні всі лідери ринку частково або повністю стали маркетплейсами (кожна п’ята з першої двадцятки e-commerce вітрин).
Даний факт підтверджує статистика, згідно з якою українці стали частіше відвідувати інтернет-магазини та маркетплейси – Rozetka.com.ua, Olx.ua, Prom.ua зберегли свої позиції у першій десятці рейтингу. У топі з’явився Bigl.ua.
Таким чином, карантин, як захід протидії пандемії COVID-19, вніс свої корективи в підходи на ринку, чітко позиціонуючи онлайн-продажі як один із ключових напрямків реалізації побутової техніки та електроніки кінцевому споживачу.
Що ж відбувається з регулюванням онлайн-продажів в Україні?
На сьогоднішній день у нашій країні діють кілька основних нормативних документів, що регулюють діяльність суб’єктів інтернет-торгівлі:
Закон України “Про телекомунікації”;
Закон України “Про електронну комерцію”;
Закон України “Про захист прав споживачів”;
Наказ Міністерства економіки України від 19.04.2007 р. N 103 “Про затвердження Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями”.
Таким чином, в інформаційному просторі України сформувався певний вид суспільних відносин (інтернет-продажі), який до цих пір не знайшов комплексного врегулювання на законодавчому рівні, що призводить до:
виникнення дисбалансу між інтересами бізнесу та загальнодержавними інтересами України;
виникнення «тихої гавані» для реалізаторів контрафактної продукції, а також продукції відомих брендів, привезених каналами нелегального імпорту;
порушення прав споживачів, у тому числі щодо захисту персональних даних;
порушення прав інтелектуальної власності.
Досвід DEGA Partners дозволяє сформулювати найбільш дієві механізми боротьби з пропозиціями «сірих» імпортерів (градіювати їх по ефективності):
Юридичні механізми блокування пропозицій «сірого» імпорту за допомогою захисту прав інтелектуальної власності правовласника в мережі Інтернет.
Систематизувавши інформацію про бізнес-моделі, які в переважній більшості використовують інтернет-ресурси, що пропонують покупцеві продукцію, нелегально ввезену в Україну, можна виділити основні порушення прав правовласника:
незаконне використання торговельної марки без згоди власника авторських прав для рекламування свого інтернет-ресурсу з комерційною метою;
незаконне використання торговельної марки в доменному імені сайту без згоди власника авторських прав;
незаконне копіювання та використання інтернет-ресурсом-порушником фото- і відео-контенту, права на який належать правовласнику.
Наявність зазначених порушень дозволяє юридичному раднику на підставі можливостей національного законодавства України, так і міжнародних регуляцій, застосувати до правопорушника заходи юридичного впливу:
Ініціювання доменних спорів з порушниками. Прикладом успішного застосування подібного способу захисту може послужити судова тяжба щодо захисту адвокатами DEGA Partners бренду WILO у доменній суперечці. Суд повністю задовольнив правову позицію адвокатів правовласника, зобов’язавши правопорушника припинити протиправне використання в доменному імені і на сторінках інтернет-магазину ТМ WILO, реєстратора доменного імені – переделегувати таке доменне ім’я на користь WILO SE (власника зазначеної торгової марки). Рішення вступило в законну силу і повністю виконано.
Ініціювання кримінального переслідування правопорушників за ст.229 КК України (незаконне використання торговельної марки). Прикладом успішного застосування зазначеного способу захисту бренду адвокатами DEGA Partners може послужити кримінальна справа стосовно власника інтернет-магазину, що незаконно використовував ТМ MIELE. Вироком Солом’янського районного суду власника інтернет-магазину, а також особу причетну до даного ресурсу, було визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.229 КК України, ч.3 ст.358 КК України. Порушник поніс передбачене КК України покарання, а також сплатив бренду збитки, пов’язані з незаконним використання його ТМ.
Ініціювання претензійної роботи як з порушником, так і з компаніями, що надають послуги хостингу, реклами або надають свої платформи для розміщення пропозицій «сірого» імпорту порушником (маркетплейси). Так, наприклад, проведення досудової претензійної роботи адвокатами DEGA Partners з порушниками брендів, які займалися продажем у мережі Інтернет нелегально ввезеної в Україну продукції дозволило з початку 2019 року заблокувати пропозиції сірого імпорту на 1000 веб-ресурсах, включаючи прайсагрегатори та маркетплейси, що показало високу ефективність застосування даного способу боротьби. Більш детально про механізм здійснення зазначеної юридичної роботи за посиланням.
Застосування протоколу DMCA до порушників, які використовують незаконне копіювання та використання на сторінках інтернет-ресурсу фото- та відео-контенту, права на який належать правовласнику. Більш детально даний спосіб захисту розглядався в публікації “Захист авторського права в цифрову епоху. Власникам сайтів на замітку!”.
Боротьба з «сірим імпортом» офіційних імпортерів у сучасних реаліях. Досвід компанії PocketBook (за матеріалами сайту https://ain.ua)
За підрахунками PocketBook, близько 30% пристроїв бренду, які продавались онлайн в Україні в 2019 році, не були призначені для продажу в нашій країні, і швидше за все були завезені на територію України з порушенням Закону. У 2020 році кожне третє звернення в колл-центр з України містило питання про відсутність українського інтерфейсу, неможливості синхронізувати книги за допомогою хмарного сервісу, або скористатися гарантійної підтримкою.
Способи захисту споживачів і репутації бренду, які використовувала компанія:
для існуючих користувачів була створена онлайн-форма перевірки походження пристрою за серійним номером;
запроваджено практику продажу пакетів сервісної підтримки від виробника;
компанія повернулася до різних назв моделей для різних країн;
були створені унікальні lock-screen заставки для пристроїв, призначених для продажу в різних регіонах;
підключилася активна комунікація, де регулярно рекомендують користувачам купувати рідери тільки в офіційному інтернет-магазині або в онлайн / офлайн-магазинах сертифікованих партнерів, і нагадують про мінуси купівлі «сірого» рідера в соціальних мережах чи через інші канали збуту;
були залучені юридичні радники, які моніторять ринок з метою ідентифікації онлайн-магазинів із нелегальною продукцією, а також здійснюють заходи щодо захисту бренду в рамках кримінальних проваджень.
Більш детально про способи і результати боротьби з «сірим» імпортом в Україні можна ознайомившись за посиланням.
Слід зазначити, що захистом споживача від можливої покупки «сірого» імпорту турбуються багато офіційні імпортери індустрії, наприклад:
крім захисту інтересів бренду в органах судової влади, ТОВ «БСХ побутова техніка» (Генеральний імпортер продукції Siemens, Bosch) на своєму офіційному сайті створила сторінку перейшовши за посиланням, споживач може ознайомитися з сайтами (продаж товарів, сервісними центрами), з якими не співпрацює офіційний імпортер, а також перевірити куплений товар на предмет доброчесності продавця та підтримки гарантії;
Samsung Electronics Україна на своєму офіційному сайті за посиланням роз’яснює споживачеві переваги покупки офіційно ввезеної на територію України техніки Samsung, роз’яснює як відрізнити офіційну техніку марки, призначену для використання на території України, від продукції «сірого» імпорту; наводить перелік авторизованих інтернет-магазинів партнерів, купуючи техніку в яких, Споживач не купить «кота в мішку».
Таким чином, грамотна побудова злагодженої роботи юридичних служб та офіційних імпортерів гарантовано призведе до ефективної боротьби з проявами «сірого» імпорту в мережі Інтернет, незважаючи на недосконале законодавче регулювання України.
Однак, виклики реалій сучасного суспільства вимагають від Верховної ради України рішення таких питань як запровадження принципів класичної європейської (континентальної) моделі регулювання інтернет-простору:
розвиток і прозорість інтернет-торгівлі;
чітка законодавча регламентація здійснення інтернет-торгівлі з ідентифікацією суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів у мережі Інтернет із забезпеченням можливості розумного державного регулювання;
фіскалізація інтернет-торгівлі;
захист персональних даних;
захист об’єктів інтелектуальної власності та прав їх власників у мережі Інтернет;
забезпечення довіри покупців до інтернет-торгівлі шляхом впровадження дієвих способів захисту прав споживачів;
відповідальність суб’єктів інтернет-торгівлі (інтернет-магазини, маркетплейси, прайсагрегатори та інші); суб’єктів, що забезпечують трансляції, розміщені на серверах / зберігання інформації (хостинг-провайдери) та інших суб’єктів інформаційних послуг.
Досудова претензійна робота адвокатами DEGA Partners
