+38 (044) 592-01-95
·
office@dega.ua
·
Пн - Пт 09:00-18:00
EN | UA
+38 (044) 592-01-95
·
office@dega.ua
·
Пн - Пт 09:00-18:00
EN | UA

«Сірий» ринок побутової техніки та електроніки України. Онлайн-комерція. ВЕРСІЯ 2.0

Костянтин Гамкрелідзе

Старший партнер, адвокат

ЮФ «ДЕГА Партнерз»

Як зазначає дослідницька компанія GfK, частка «сірого» імпорту, обсяг продажутоварів «сірого» імпорту побутової техніки та електроніки у 2019 році на території України становить 24% від загального обсягу продажу легального ринку зазначеного сегменту економіки України, що у валютному еквіваленті становить 20,5млрдгрн, або ж 792 млн USD.

Які перспективи «сірого» ринку побутової техніки та електроніки в умовах кризового настрою у світовій економіці,превентивних епідеміологічних заходів, пов’язаних з пандемією вірусуCOVID-19, обмеження роботи торговельних мереж, тимчасового згортання міжнародних логістичних каналів поставок, закриття пунктів митного пропуску та інших негативних факторів у торгівлі?

За результатами порівняльного аналізу показників 2018 та 2019 років, слід відмітити збільшення обсягу «сірого» імпорту у 2019 році. Загальні показники та настрої ринку початку 2020 року свідчать про очікувану динаміку зростання «сірого» імпорту.

Серед додаткових факторів, що сприятимуть цій тенденції у 2020 році, можна виокремити:

  • примусове обмеження функціонування торговельних мереж з відповідним згортанням легального роздрібного ринку у зв’язку із введенням в Україні обмежувальних заходів, пов’язаних із недопущенням зараження населення вірусом COVID-19;
  • непрогнозовані валютні коливання та наявність у споживачів суттєвих фінансових активів з ризиком їх знецінення;
  • великий ціновий демпінг у пропозиціях продавців нелегально ввезеної на територію України продукції на фоні відсутності легального ринку товарів.

Специфікою роботи більшості суб’єктів електронної комерції побутової техніки та електроніки є функціонування в «тіні», за відсутності ідентифікації суб’єктів підприємницької діяльності, з метою ухилення від оподаткування та уникнення відповідальності за порушення законодавства. Такі суб’єктиринку завжди користуються можливістю «заробити» із застосуванням неправомірних схем. А нині вони вбачають реальну можливістьпопрацювати без конкурентів (тобто, суб’єктів, що здійснюють легальний ввіз і продаж техніки на території України), оскільки корпоративні заходи безпеки останніх спрямовані на дотримання законодавчих обмежень щодо режиму роботи компаній вцілому та їх персоналу.

Слід зазначити, що додатковим стимулом до зростання «сірого» сектору електронної комерціїє введені обмеження впливу контролюючих та правоохоронних органів на здійснення протиправної діяльності, оскільки державні органи також працюють в режимі карантину.

Безсумнівно, процвітання «сірого» імпорту на ринку електронної комерції у 2020 роціпризведе до:

  • нерівних умов для офіційних гравців ринку побутової техніки та електроніки (адже ціна «сірих» гравців ринку неадекватно низька −на 20-25% нижча від економічно обґрунтованої ціни за одиницю техніки);
  • втрат державного бюджету у вигляді несплачених податків як від імпорту, так і від реалізації техніки кінцевим споживачам;
  • збільшення ризиків для споживачів при купівлі «сірого» імпорту, які пов’язані із невиконанням порушниками вимог Закону України «Про захист прав споживачів»у частині підтримки гарантійних зобов’язань, можливості повернення отриманого товару протягом 14 днів тощо;
  • втрати довіри міжнародних компаній та зниження інвестиційної привабливості України.

Запорукою успіху у подоланні такого явища як «сірий» імпорт є системна робота з порушниками з боку легального бізнесу; з боку державних інституцій України на всіх рівнях влади (виконавча, законодавча, судова), а також з боку засобів масової інформації, які формують суспільне бачення та відношення до зазначеної проблеми.

Що стосується боротьби легального бізнесу з «сірим» імпортом, тонайдієвішими інструментами правового впливу на порушників є наступні:

1.Претензійна робота від імені власникаторговельної марки, що дозволяє:

  • здійснювати ефективну претензійну роботучерез глобальні пошукові системи (наприклад, Google), адміністрації соціальних мереж (наприклад, Facebook), адміністрації відео/фотохостингових ресурсів (Youtube, Instagram), адже саме ці структури і є головною рушійною силою для просування продавцями «сірого» імпорту своїх веб-ресурсів;
  • здійснювати ефективну претензійну роботу через адміністрації великих маркетплейсів та прайс-агрегаторів, які виступають платформами для насичення сайтів високим трафіком споживачів;
  • здійснювати ефективну претензійну роботу черезхостинг-провайдерів, які фактично відповідають за розміщення інтернет-ресурсів, що реалізують «сірий» товар, на своїх технічних майданчиках.

2. Ініціація кримінальних переслідувань порушників шляхом звернення до:

  • органів Національної поліції України із заявою про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство);
  • органів Національної поліції України із заявою про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 229 Кримінального кодексу України (неправомірне використання ТМ) (подається від імені правовласника ТМ);
  • органів фіскальної поліції із заявою про вчинення правопорушення, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків).

3. Судовий захист порушених прав (власника торговельної марки або споживача, права якого порушено при здійснені купівлі нелегально ввезеної на територію України продукції).

Статистикауспішних кейсів ЮФ «ДЕГА Партнерз» щодо зазначеної вище проблематики за 2019 рік дозволяє зробити висновок про те, що вміле застосування зазначених вище інструментів правового впливу може бути ефективним для легального бізнесу, адже значно зміцнить його позиції на ринку електронної комерції та усуне нечесних гравців.

Так, у 2019 році та першому кварталі 2020 року, адвокатами нашої компанії:

–             здійснено досудову претензійну роботу із порушниками, що займалися продажем в мережі Інтернет нелегально ввезеної в Україну продукції, за результатами якої закрито/знято товарні позиції на понад 460веб-ресурсах, включаючи прайс-агрегатори та маркетплейси;

–             здійснено досудову претензійну роботи із порушниками, що займалися пропонуванням «фіктивного» сервісного обслуговування в мережі Інтернет, за результатами якої закрито 12 великих «фіктивних» сервісів (закриттю передувало проведення детального адвокатського розслідування щодо виявлення осіб, причетних до діяльності сервісу);

–              вперше у правозастосуванні притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 229 Кримінального кодексу України власника великого інтернет-магазину («сірий» імпорт) та стягнуто на користь власникаторговельної марки збитки за незаконне використання тоорговельної марки;

–              вироблено позитивну практику ведення доменних спорів у судових органах України із зобов’язанням хостинг-провайдерів припинити делегування доменного імені інтернет-ресурсу, що порушує право використання торговельної марки;

–              вироблено підходи та методологію взаємодії із державними контролюючими органами України щодо припинення реалізації «сірого» імпорту/контрафакту на території України (Департамент захисту прав споживачів Держпродспоживслужби України, ДФС України тощо), а також правоохоронними органами України щодо розслідування кримінальних справ та притягнення до відповідальності реалізаторів «сірого» імпорту/контрафакту (ст.190 Кримінального кодексу України «Шахрайство», ст. 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків»).

За таких обставин, весь досвід та вміння, напрацьовані у боротьбі із «сірим» імпортом та контрафактом, плануємо застосовувати та удосконалювати у 2020 році.