Адвокат Віта Приходько для видання Юридична Газета
Директор товариства як виконавчий орган представляє його у взаємовідносинах з фізичними та юридичними особами, державними органами й установами. Саме він приймає ключові управлінські та бізнес-рішення, від яких значною мірою залежить ефективність діяльності і розвиток підприємства.
Водночас на директора покладається найбільший обсяг відповідальності як за результати господарської діяльності товариства, так і за дотримання вимог законодавства. Така відповідальність може мати як організаційний і майновий, так і адміністративний чи кримінальний характер.
Законодавство встановлює, що директор юридичної особи зобов’язаний діяти добросовісно та розумно в інтересах товариства і несе відповідальність за збитки, завдані товариству його винними діями або бездіяльністю.
Податкова відповідальність директора настає у випадках, коли виявлено грубі порушення податкового законодавства. Це може бути умисне ухилення від сплати податків, подання недостовірної звітності, ведення подвійного обліку, використання фіктивних контрагентів або ж несплата ПДВ та інших обов’язкових платежів.
Зокрема, положеннями статті 47 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, резиденти або нерезиденти України, які відповідно до цього кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
Закон передбачає, що директор як посадова особа може бути притягнутий до відповідальності, навіть якщо формально дії вчиняв бухгалтер або інший співробітник.
За порушення податкового законодавства застосовується у більшості випадків адміністративна відповідальність керівника та інколи бухгалтера. Часто виникає питання, чому податкову та бухгалтерську звітність веде бухгалтер чи головний бухгалтер, проте відповідає директор.
Правові підстави, обовʼязки та право на притягнення до відповідальності за їх порушення встановлюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Стаття 8 Закону передбачає: питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації:
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Тобто значною мірою особа, відповідальна за ведення обліку на товаристві, визначається залежно від правил, встановлених внутрішніми документами компанії. Межі відповідальності посадової особи товариства можуть бути встановлені статутом, посадовими інструкціями, контрактом тощо.
Якщо розглядати питання притягнення до адміністративної відповідальності, найбільш поширені порушення стосуються порушення строків подання звітів, оплати податків чи обов’язкових платежів. За порушення порядку ведення податкового облікупередбачена адміністративна відповідальність статтею 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює: відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, — тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Досить поширеним адміністративним правопорушенням є також несплата або сплата із запізненням узгоджених податкових зобов’язань. Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Несвоєчасна сплата податків може спричинити подвійні негативні наслідки. З одного боку, Податковий кодекс України передбачає фінансові санкції для платника податків, а з іншого — посадові особи підприємства, зокрема директор і головний бухгалтер, можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.
Найбільш суворим видом юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства є кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, що передбачено статтею 212 Кримінального кодексу України. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять до системи оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, — карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Законодавець визначає:
Слід зазначити, що особа, яка вчинила діяння, передбачені статтею 212 ККУ, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
Одним із чинників, що суттєво підвищили податкові ризики для бізнесу, стало запровадження автоматичного обміну фінансовою інформацією та розширення міжнародної співпраці між податковими та правоохоронними органами різних держав. Українські контролюючі органи можуть отримувати інформацію про іноземні активи та кінцевих бенефіціарних власників українських компаній. Такий обмін здійснюється в межах міжнародних договорів, зокрема конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, угод про обмін податковою інформацією та інших багатосторонніх механізмів співробітництва.
Щоб знизити ризик притягнення до відповідальності, директор має забезпечити належний контроль за дотриманням податкового законодавства на підприємстві. Це передбачає прозорість податкового та бухгалтерського обліку, контроль за діяльністю бухгалтерської служби навіть у разі делегування окремих функцій, регулярне проведення аудитів, юридичний супровід важливих правочинів, а також перевірку контрагентів та своєчасне виконання законних вимог контролюючих органів.