Що таке фінмоніторинг простими словами

Законодавство України визначає фінансовий моніторинг як сукупність заходів, що вживаються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють здійснення фінансового моніторингу є:

Простими словами, фінансовий моніторинг — це система контролю та аналізу фінансових операцій, яка впроваджена для того, щоб зробити фінансову систему прозорою та безпечною. 

Процес фінансового моніторингу включає заходи, які допомагають контролювати рух грошей та забезпечувати дотримання фінансового законодавства й міжнародних стандартів. Фінансовий моніторинг впроваджений в Україні як одна із вимог та складова частина євроінтеграційного процесу.

У 2024 році Національний банк України та провідні банки підписали Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг.  Меморандум стосується взаємодії банків та надавачів платіжних послуг із клієнтами, удосконалює та стандартизує підходи банків щодо моніторингу операцій клієнтів із застосуванням ризик-орієнтованого підходу, що дасть змогу виключити варіанти недобросовісної конкуренції. Як зазначає Національний банк України, це ініціатива банківського сектору спрямована на зменшення тіньового сектору економіки, а також протидію терористичній і диверсійній діяльності росії, що фінансується через використання «дропів». Вона має на меті унеможливлення використання карток та платіжної інфраструктури шахраями та іншими зловмисниками. Документ також сприятиме приведенню поточної практики роботи банківського ринку до єдиних стандартів та вимог законодавства Європейського Союзу. Меморандум розроблений НАБУ, АУБ та підтриманий НБУ. Меморандум є відкритим для підписання всіма банками України, які прагнуть дотримуватися задекларованих у ньому принципів.

Нещодавно, у березні 2026 року, Національний банк України схвалив важливий документ — новий внутрішній План з виконання заходів у сфері європейської інтеграції. В одному документі систематизовано всі євроінтеграційні завдання центрального банку країни для імплементації права Європейського Союзу у фінансовому секторі. Ця робота спрямована на приведення національного законодавства у відповідність до положень актів права ЄС (acquis ЄС) у банківській сфері, страхуванні та сфері цифрових фінансів (віртуальних активів, цифрової операційної стійкості). 

Хто ж здійснює фінансовий моніторинг?

Система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів. 

Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:

  • банки, 
  • страховики, страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
  • оператори платіжних систем;
  • професійні учасники організованих товарних ринків, професійні учасники ринків капіталу, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;
  • оператори поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги із здійснення валютних операцій;
  • філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України та інші суб’єкти визначені законодавством.

Адвокатські об’єднання, бюро та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально відносяться до спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу. 

Спеціально визначені суб’єкти фінансового моніторингу — це окрема категорія осіб і організацій, які не є фінансовими установами, але зобов’язані здійснювати фінансовий моніторинг у випадках, визначених законом. Тобто адвокати також зобов’язані здійснювати первинний фінансовий моніторинг під час супроводу окремих видів діяльності клієнтів.

До спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин, також належать:

  • суб’єкти аудиторської діяльності;
  • бухгалтери, а також суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
  • суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
  • нотаріуси, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, та інші суб’єкти, визначені законодавством.

Як бачимо, фінансовий моніторинг — це не лише перевірка банками платіжних операцій, а значно ширша система заходів, запроваджена на рівні держави. Вона охоплює діяльність як фінансових установ, так і спеціально визначених суб’єктів, і спрямована на своєчасне виявлення та запобігання використанню фінансових механізмів з метою відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, а також інших протиправних діянь.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомляти спеціально уповноважений орган про виявлені порушення, підозрілі фінансові операції чи діяльність або спроби їх проведення

Хто підпадає під фінансовий моніторинг?

Заходи фінансового моніторингу поширюються на всіх учасників економічних відносин, які здійснюють операції з грошовими коштами або іншими активами на території України. Під фінансовий моніторинг підпадають як юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми, фізичні особи-підприємці, так і фізичні особи (громадяни).

При проведенні перевірок фінансових операцій, що здійснюються фізичними особами, найбільшу увагу звертають на джерела походження коштів та дотримання податкових зобов’язань. Для ФОП та юридичних осіб застосовується комплексна та більш поглиблена перевірка, яка може включати: 

  • оцінку реальності здійснення господарських операцій, структури витрат та наявності необхідних ресурсів (трудових, матеріальних);
  • контроль за повнотою декларування доходів та сплатою відповідних зборів;
  • перевірку ланцюгів постачання через аналіз первинної документації (договорів, накладних).

Варто враховувати, що цей перелік не є вичерпним. Банківські установи, керуючись ризик-орієнтованим підходом, міжнародними стандартами та власними внутрішніми положеннями, мають право самостійно ідентифікувати ознаки підозрілості операцій, адаптуючи критерії моніторингу до конкретних кейсів.

Практичний кейс

Наше Адвокатське об’єднання успішно супроводило ЗЕД-проєкт клієнта, який передбачав закупівлю товарів та замовлення робіт у іноземного контрагента. З огляду на те, що операція підпадала під критерії фінансового моніторингу, на етапі підготовки контракту було враховано специфіку здійснення валютних платежів під час воєнного стану.

Для успішного проведення платежу було забезпечено прозорість усіх етапів: підготовлено обґрунтування реальності господарської діяльності, сформовано вичерпний пакет первинних документів та зафіксовано документальне підтвердження фактичного ввезення товару в Україну для закриття валютного нагляду щодо дотримання строків імпорту.

Чи можливо уникнути фінансового моніторингу?

Повністю виключити ймовірність потрапити під процедури фінансового моніторингу неможливо, але існують заходи, що допоможуть мінімізувати загрозу блокування фінансових операцій. Дотримання зазначених принципів значно зменшить ризики при проходженні перевірок: здійснюйте належне документальне оформлення кожної транзакції, зберігайте доказову базу (договори, первинну документацію), своєчасно оновлюйте ідентифікаційні дані у банківських установах. Відсутність податкової заборгованості також стане перевагою.