Захист ТМ в судовому спорі

Представництво адвокатами АО «ДЕГА ПАРТНЕРЗ» інтересів юридичної особи-нерезидента у справі про захист прав інтелектуальної власності  та відшкодування заподіяних збитків.

Іноземна компанія, власник торговельної марки, вимушена була звернутися до суду за захистом прав інтелектуальної власності через те, що не маючи відповідного дозволу власника на використання торговельних марок, на територію України імпортовано та здійснено подальше комерційне розповсюдження продукції із нанесеними на її етикетку торговельними марками, належними юридичній особі-нерезиденту.

Так, в 2020 році Позивачу стало відомо, що за період з 2016 року по 2020 рік включно, імпортовано та здійснено подальше комерційне розповсюдження на території України продукції на загальну суму 1 374 270, 54 Євро.

З метою ідентифікації суб’єкта господарювання, який впродовж 2016-2020 р.р. був відповідальним за поміщення продукції (оформлення) у митний режим імпорту, у Державної митної служби України  в межах судового провадження були витребувані  митні декларації (форма МД-2).

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на підтвердження ланцюга постачання товару та відсутність порушення будь-яких прав інтелектуальної власності Позивача чи інших осіб при здійсненні продажу продукції в Україні, оскільки відповідно до вимог ч.6 ст.16 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»- право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди  ТМ не поширюється на використання ТМ для товару, введеного під цією ТМ в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою.

Додатково Відповідач, обґрунтовуючи наявність згоди власника торговельних марок на введення продукції в цивільний обіг, посилався на те, що керівником Позивача є та сама особа, що й керівник компанії-продавця продукції в ланцюзі постачання.

Винятковістю цього спору є те, що згідно з правовою позицією Верховного суду, викладеною у Постанові від 17.03.2020 у справі № 911/2674/17, введення в цивільний оборот товару власником свідоцтва чи за його згодою можливе на території іншої держави, аніж Україна. Верховним судом визнано, що відсутність у продавця права продавати спірний товар не свідчить про недобросовісність набуття покупцем права власності на спірний товар та не підтверджує незаконність його ввезення на територію України.

Адвокатами АО «ДЕГА Партнерз» були успішно застосовані у даному судовому спорі положення вимог п.п. 7-9 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», відповідно до яких власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору; власник свідоцтва має право надати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання торговельної марки на підставі ліцензійного договору; причому договір про передачу права власності на торговельну марку і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Крім того, Адвокатами  АО «ДЕГА ПАРТНЕРЗ» доведено в суді наявність та розмір збитків, заподіяних юридичній особі-нерезиденту, протиправність поведінки заподіювача збитків – Відповідача, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками

В результаті суд підтримав правову позицію адвокатів АО «ДЕГА ПАРТНЕРЗ» у справі та зазначив, що предметом даного спор є не незаконна реалізація продукції певного складу та призначення, а незаконне використання торгівельних позначень та маркувань, нанесених на упаковку продукції, тому факт придбання товару у заводу-виробника поза межами України не надає права на введення в цивільний оборот на території України такої продукції саме під вказаною торгівельною маркою без погодження з власником торгівельної марки. Наведені відповідачем доводи стосовного того, що директором позивача та компанії продавця в ланцюзі постачання є одна і та ж особа не спростовує факти відсутності договору про передачу права власності на торгівельну марку, укладеного з законним власником останньої.

Таким чином, суд прийшов до висновку про незаконність використання Відповідачем торговельних марок Позивача.

 Крім того, судом:

  •  заборонено Відповідачу здійснювати реалізацію (продаж) на території України в будь-який спосіб споживачам, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування для продажу продукції із нанесеними на її етикетку знаками для товарів та послуг, належних Позивачу,
  • Стягнуто з Відповідача – 109 941 (сто дев`ять тисяч дев`ятсот сорок один) Євро 64 Євроценти збитків, 40 156 (сорок тисяч сто п`ятдесят шість) грн. 74 коп. витрат на проведення експертизи, 129 383 (сто двадцять дев`ять тисяч триста вісімдесят три) грн. 60 коп. витрат на професійну правничу допомогу, 57 482 (п`ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 74 коп. судового збору.

Вітаємо Клієнта з відновленням порушеного права!