9 жовтня 2023 року було прийнято проєкт Закону «Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації»
Даний законопроєкт розроблено з метою визначення на законодавчому рівні правового статусу осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, та правові основи надання їм невідкладних проміжних репарацій.
Цим законопроєктом пропонується:
1) Закріпити на законодавчому рівні визначення понять «сексуальне насильство, пов’язане зі збройною агресією рф проти України», «постраждала особа», «невідкладні проміжні репарації», «невідкладна компенсація», тощо.
2) Визначити основні принципи захисту прав постраждалих осіб і членів сімей загиблих (померлих) таких осіб, а також реалізації права та надання невідкладних проміжних репарацій.
3) Впровадити порядок обліку інформації про таких осіб та захист їхніх персональних даних, зокрема інформації про особисте та сімейне життя. З метою фіксації завданої шкоди, персональні дані та інформація про постраждалих осіб та членів сім’ї загиблої (померлої) постраждалої особи вноситимуться до Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, який створюватиметься на підставі окремого закону.
4) Створити Комісію з розгляду питань, пов’язаних з визнанням осіб постраждалими (далі – Комісія), організація, координація та забезпечення роботи якої покладається на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики (Міністерство соціальної політики України). Також проєктом визначаються повноваження Комісії, порядок її діяльності та порядок прийняття рішень про визнання особи постраждалою або членом сім’ї загиблої (померлої) такої особи.
5) Заснувати Фонд виплати невідкладних компенсацій особам, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією рф проти України (далі – Фонд). Джерелами наповнення Фонду пропонується визначити:
Визначення порядку призначення і виплати невідкладної компенсації та підвищеної невідкладної компенсації постраждалим особам пропонується віднести до компетенції Кабінету Міністрів України.
Введення даного законопроєкту передбачається з 1 січня 2024 року.
10 жовтня 2023 року прийнято проєкт Закону «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо унормування питання прийняття спадщини спадкодавець якої перебуває за кордоном»
Метою проєкту є унормування у Цивільному кодексі України процедури прийняття спадщини у складі якої є нерухоме майно, зареєстроване на території України, а спадкодавець якої проживав за межами України.
Законодавцем визначено, що спадкування в Україні регулюється Цивільним кодексом України. Однак, за умови наявності в таких відносинах іноземного елемента застосовуються, також, норми Закону України «Про міжнародне приватне право».
Згідно з частиною першою, другою статті 1269 Цивільного кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України).
Іноземний елемент у спадкуванні може виражатися в одній з таких трьох ознак:
Відповідно до статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, – правом України.
З цього приводу Верховний Суд України у своїй постанові від 13 березня 2023 року (справа № 398/1796/20) зазначив, що спадкування права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, регулюється правом України. У випадку, коли спадкодавець на час смерті проживав за межами України, і до складу спадщини входять права на нерухоме майно, яке знаходиться на території України, прийняття спадщини відбувається у спосіб звернення спадкоємця з відповідною заявою до компетентного органу, уповноваженого на вчинення нотаріальних дій, за місцем знаходження нерухомого майна, тобто, в Україні.
Тобто, на сьогодні процедура прийняття спадщини до складу якої входить нерухоме майно, у випадку проживання спадкодавця за межами України, врегульовується лише роз’ясненням Верховного Суду.
Проєктом закону «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо унормування питання прийняття спадщини спадкодавець якої перебуває за кордоном» пропонується внести зміни до статті 1269 Цивільного кодексу України, якими передбачається встановити, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зареєстроване на території України, але на час відкриття спадщини спадкодавець такого майна проживав за межами України, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини за місцезнаходженням нерухомого майна.
Також встановлюються шляхи подачі такої заяви, а саме:
В останньому випадку заява засвідчується особистим підписом спадкоємця. Справжність підпису має бути посвідчена нотаріально або консульською установою, якщо спадкоємець перебуває за межами України; або в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. У такому випадку заява засвідчується електронним підписом спадкоємця, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
На виконання норми ЗУ “Про авторське право і суміжні права” щодо захисту особистих немайнових прав автора щодо творів, які перейшли у суспільне надбання, у разі відсутності спадкоємців Уряд затвердив Порядок захисту особистих немайнових прав автора щодо творів, які перейшли у суспільне надбання, у разі відсутності спадкоємців.
Відповідну постанову № 1066 було ухвалено на засіданні 10 жовтня 2023 року.
У Порядку визначено процедуру подання та розгляду заяви про забезпечення захисту, встановлено вимоги щодо документів, які додаються до заяви, а також визначено строки її розгляду.
Уряд привів Положення про Державну аудиторську службу у відповідність до Бюджетного кодексу України, законів «Про акціонерні товариства» та «Про управління об’єктами державної власності»
Відповідна урядова постанова від 10 жовтня 2023 року № 1064 набрала чинності 12 жовтня.
Зокрема, установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства умовам договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, та вимогам бюджетного законодавства.
Також Постановою вилучено норму щодо участі представників Держаудитслужби у ревізійних комісіях господарських організацій, корпоративні права держави у яких перевищують 50 % статутного капіталу.
Законопроект «Про внесення змін до деяких Законів України щодо використання правозастосовної практики Європейського Союзу» від 09.10.2023 року.
Метою законопроекту є реалізація державної політики, що передбачає вступ України в ЄС, шляхом впровадження критично важливих норм, гармонізація та адаптація вітчизняного законодавства у сферах державної допомоги та забезпечення конкуренції до законодавства Європейського Союзу (ЄС), його наближення до численних нормативно-правових актів ЄС, перелічених у додатках до Угоди про асоціацію та в інших міжнародних договорах між Україною та ЄС і політичних документах задля спрощення інтеграції України в Європейський Союз.
Завданням законопроекту, зокрема, є: узгодження українського законодавства із правом ЄС, вдосконалення та усунення розбіжностей правозастосовної практики у сферах державної допомоги та забезпечення конкуренції.
Проєкт Закону впроваджує норми, які передбачають врахування українськими судами та суб’єктами владних повноважень європейського правозастосовного досвіду в області державної допомоги та конкуренції, що дасть змогу безпомилково встановити зміст положень актів законодавства ЄС та відображає важливий крок України у виконанні зобов’язань, визначених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом.
Крім того, впровадження даних норм забезпечить підвищення рівня захисту прав та інтересів суб’єктів підприємництва у контексті міжнародних стандартів та мінімізує корупційні ризики, пов’язані з можливістю різного трактування змісту актів законодавства ЄС та різного правозастосування одних і тих же актів.
Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо використання правозастосовної практики Європейського Союзу» від 09.10.2023 року.
Метою законопроекту є реалізація державної політики, що передбачає вступ України в ЄС, шляхом впровадження критично важливих норм, гармонізація та адаптація вітчизняного законодавства у сфері публічних закупівель до законодавства Європейського Союзу (ЄС), його наближення до численних нормативно-правових актів ЄС, перелічених у додатках до Угоди про асоціацію та в інших міжнародних договорах між Україною та ЄС і політичних документах задля спрощення інтеграції України в Європейський Союз.
Завданням законопроекту, зокрема, є: узгодження українського законодавства із правом ЄС, вдосконалення та усунення розбіжностей правозастосовної практики у сфері публічних закупівель.
Проєкт Закону впроваджує норми, які передбачають врахування українськими судами та суб’єктами владних повноважень європейського правозастосовного досвіду в області публічних закупівель, що дасть змогу безпомилково встановити зміст положень актів законодавства ЄС та відображає важливий крок України у виконанні зобов’язань, визначених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом.