Щотижневий дайджест 25-29.09.2023

27 вересня 2023 року було прийнято проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року

Даним законопроектом пропонується продовжити у 2024 році практику проведення вступних випробувань в електронному форматі з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання для конкурсного відбору на навчання у закладах фахової передвищої, вищої освіти з міркувань безпеки вступників та працівників закладів освіти зважаючи на агресивність російських військових і терористичних угруповань до національної системи освіти та науки, а саме:

1) доповнити закони України «Про вищу освіту» та «Про фахову передвищу освіту» положеннями про те, що прийом на навчання для здобуття вищої освіти та до закладів фахової передвищої освіти здійснюється в 2024 році в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

2) встановити, що у 2024 році конкурсний відбір на навчання для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти, освітньокваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, ступеня вищої освіти молодшого бакалавра здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року та/або вступних випробувань 2022 – 2024 року, проведених з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та творчого конкурсу (конкурсу фізичних здібностей) у передбачених законодавством випадках;

3) встановити, що у 2024 році вступні випробування для участі в конкурсному відборі на навчання для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, ступеня вищої освіти молодшого бакалавра включають українську мову, математику, історію України та предмет на вибір (фізика, хімія, біологія, іноземна мова, географія, українська література), для вступників на відповідні спеціальності на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра, ступеня вищої освіти молодшого бакалавра може додатково використовуватись єдине фахове вступне випробування з економіки та управління або аграрних наук;

4) доповнити Закон України «Про повну загальну середню освіту» положеннями про звільнення здобувачів освіти, які завершують здобуття кожного рівня повної загальної середньої освіти, від державної підсумкової атестації. Для учнів, які завершуватимуть здобуття початкової середньої освіти у 2024 році, проводитиметься державна підсумкова атестація в режимі пілотування.

5) враховуючи накопичений досвід використання дистанційних технологій навчання встановити, що в 2024 році не проводиться набір вступників для здобуття ступенів вищої освіти бакалавра та магістра за вечірньою та заочною формами здобуття освіти, натомість орієнтуючи заклади освіти на розвиток дистанційної форми здобуття вищої освіти;

6) з метою оптимізації структури набору вступників та з урахуванням перспектив розвитку міждисциплінарних освітніх програм, встановити, що в 2024 році не проводиться набір вступників на навчання для здобуття ступеня вищої освіти молодшого бакалавра.


27 вересня 2023 року Президентом України було підписано Закон №9185 «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань в умовах воєнного стану»

Даним законопроектом передбачено, що пробаційний нагляд стає одним з основних видів покарання, на рівні з обмеженням чи позбавленням волі, але водночас буде їхньою альтернативою. Даний вид покарання передбачений за:

  • умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони;
  • перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
  • умисне легке тілесне ушкодження;
  • побої та мордування;
  • домашнє насильство;
  • погрози вбивством;
  • зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;
  • зараження венеричною хворобою;
  • ненадання допомоги хворому медпрацівником;
  • насильницьке донорство;
  • експлуатація дітей;
  • примушування до вступу в статевий зв’язок;
  • порушення порядку фінансування політичної партії та передвиборчої агітації;
  • ухилення від сплати аліментів;
  • розголошення таємниці усиновлення;
  • перешкоджання професійній діяльності журналістів;
  • грубе порушення законодавства про працю;
  • невиплату зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат;
  • порушення недоторканності приватного життя, права на отримання освіти та на безоплатну меддопомогу;
  • крадіжку, грабіж, хуліганство і шахрайство;
  • незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги та благодійних пожертв;
  • підроблення документів;
  • розголошення банківської таємниці;
  • незаконну порубку, перевезення, зберігання і збут лісу;
  • за браконьєрство;
  • публічні заклики до вчинення теракту;
  • наругу над могилою;
  • ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів;
  • створення або утримання місць розпусти та звідництво;
  • посів або вирощування снодійного маку чи конопель;
  • незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Даний вид покарання може бути призначено на строк від 1 до 5 років, а його особливість полягає у тому, що він виконується без ізоляції від суспільства, але з покладанням низки обовʼязків, а саме особа, до якої застосовується даний вид покарання, зобов’язана:

  • періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
  • повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
  • не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Також на засудженого судом можуть бути покладені й інші обов’язки:

  • використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;
  • дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;
  • працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);
  • виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
  • пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

У разі не виконання встановлених судом обов’язків під час перебування на пробації засудженим – йому можуть обмежити волю на строк до трьох років. Водночас пробаційний нагляд не зможе призначатися особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.


22 вересня Кабмін прийняв постанову № 1014 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1092», яка набула чинності 26 вересня

Документ розроблений з метою полегшення та прискорення процесу отримання авторизацій на митні спрощення.

Ключовою зміною є запровадження додаткової моделі оцінки показників фінансового стану підприємств, яка дасть можливість більшій кількості  підприємств отримати авторизації на загальні гарантії з пониженням рівня покриття до 50%, 30% та звільнення від гарантії.

Запроваджена додаткова модель передбачає:

  • аналіз фінансового стану претендентів на отримання авторизацій на підставі динаміки розширеного кола показників (без будь-яких нормативних значень, як це передбачається базовою моделлю);
  • запровадження бальної шкали для різного типу авторизацій на загальні гарантії в залежності від зменшення рівня її покриття гарантією фінансової установи;
  • на період застосування додаткової моделі оцінки показників фінансового стану здійснюється щоквартальний (замість щорічного) моніторинг цього критерію, що вимагатиме від підприємств, які висловлять бажання застосувати таку модель, формувати та подавати проміжну фінансову звітність.

Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 10095 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження уніфікованого переліку питань (чек-лист) для встановлення відповідності або невідповідності положень документації із землеустрою, технічної документації з бонітування ґрунтів та технічної документації з нормативної грошової оцінки земель»

Законопроєкт має на меті запровадження уніфікованого переліку питань (чек-лист) для встановлення відповідності або невідповідності положень документації із землеустрою, технічної документації з бонітування ґрунтів та технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також раніше затвердженій документації із землеустрою або містобудівній документації під час погодження, затвердження або під час державної реєстрації земельних ділянок чи внесення змін до відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру.

Проєктом Закону передбачено внесення змін до Земельного кодексу, законів «Про землеустрій», «Про Державний земельний кадастр», «Про оцінку земель», якими пропонується визначити:

  • підстави для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою;
  • вимоги до документів, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
  • підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку;
  • підстави для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

27 вересня 2023 року опубліковано Законопроект «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо додаткових підстав для відстрочки під час мобілізації та звільнення з військової служби під час воєнного стану»

Цей законопроект спрямований на забезпечення охорони дитинства і материнства та упорядкування законодавчих норм шляхом встановлення:відстрочки від призову жінкам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, та вагітним жінкам;підстав усиновлювачам, на утриманні яких перебувають усиновлені ними діти, які на час усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, віком до 18 років, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років, для звільнення з військової служби під час воєнного стану;забезпечення гарантій окремих категорій військовослужбовців, зазначених у абзацах четвертому – дванадцятому частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» проходити військову службу за місцем проживання.

Проект закону пропонує встановити наступні зміни до:

1) Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу»:

а) статті 26, частині 4, пункт 2, підпункт «г», а саме додати категорію
сімейних обставин для звільнення з військової служби під час воєнного стану – утримання військовослужбовцем дитини, яка була ним усиновлена і на момент усиновлення була дитиною сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років; утримання військовослужбовцем, який є опікуном, піклувальником, прийомним батьком, батьком вихователем, дитини- сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, віком до 18 років;

б) статті 39, частині 1, додати абзац, а саме додати, що особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому – дванадцятому частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, які призвані в особливий період за їхньою згодою, проходять військову службу тільки за місцем проживання.

2) Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію“ статті 23, частини першої, а саме: змінити визначення “усиновителі, … на утриманні яких перебувають діти- сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років”, як таке, що не відповідає діючому законодавству, на “усиновлювачі, на утриманні яких перебувають усиновлені ними діти, які на час усиновлення були дітьми- сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, віком до 18 років”; додати категорію сімейних обставин для відстрочки під час мобілізації – вагітні жінки та жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку.

Прийняття законопроекту сприятиме посиленню захисту прав дітей під час воєнного стану та надасть можливість: усиновлювачам, на утриманні яких знаходиться усиновлена ними дитина, яка на момент усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років; опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, на утриманні яких знаходиться дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років, які не скористались своїм правом не бути мобілізованим, через необізнаність, звільнитись з військової служби під час воєнного стану;
 окремим категоріям військовослужбовців, зазначених у абзацах четвертому – дванадцятому частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», гарантовано проходити військову службу за місцем проживання; звільнити від призову вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку.