В Україні починаючи з 2022 року почав стрімко розвиватися ринок установок зберігання енергії (УЗЕ або BESS), що обумовлено необхідністю підвищення гнучкості та стійкості енергосистеми України в умовах воєнного стану. Відповідно технологія УЗЕ стала визначеною в законодавстві, що усунуло правову невизначеність, яка існувала до цього та створило стимули для інвесторів вкладати гроші в технологію, яка набула чіткого правового статусу.
На сьогодні створено законодавче підґрунтя для інтегрування УЗЕ в енергосистему України.
У 2022 році було ухвалено спеціальний Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем зберігання (накопичення) енергії» № 2046-IX (законопроєкт № 5436-д), який ввів поняття “установка зберігання енергії” і діяльність зі зберігання на ринку електроенергії.
У липні 2022 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) постановою від 22.07.2022 № 798 затвердила Ліцензійні умови провадження господарської діяльності зі зберігання енергії. При цьому ліцензуванню підлягала діяльність суб’єктів господарювання зі зберігання енергії, якщо сумарна встановлена потужність установок зберігання енергії становить 150 кВт і вище, крім випадків якщо, установка зберігання енергії використовується:
Також у період із 2023-2025 було внесено низку змін до Кодексу системи передачі (КСП) та Кодексу систем розподілу (КСР), які регулюють енергоринок і які тепер враховують УЗЕ як одну з його складових частин.
У січні 2025 року законодавцем впроваджені більш гнучкі правила використання BESS, підключених до генерувальних установок, Законом № 9381 «Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов’язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні». А вже в липні 2025 року НКРЕКП ухвалила низку важливих змін для впровадження механізмів, передбачених цим законом.
Тобто на сьогодні в законодавчому полі усунуто ключові бар’єри для підключення, функціонування і монетизації УЗЕ. При цьому сучасні реалії, в яких функціонує енергосистема України, вимагають швидких рішень для підтримання стійкості системи. І для досягнення відповідного результату ключовим інструментом залишається розвиток розподіленої генерації та мережі установок зберігання енергії (УЗЕ). Довгий час цьому перешкоджали регуляторні бар’єри, зокрема складні процедури ліцензування навіть для невеликих об’єктів генерації, що гальмувало приватні інвестиції.
26 травня 2026 року НКРЕКП ухвалила важливу постанову № 789, якою внесено комплексні зміни до низки ліцензійних умов. Фактично було відкрито шлях до масового впровадження систем накопичення енергії внаслідок зменшення адміністративного навантаження на суб’єктів комбінованої генерації. Ці зміни до правил впровадження УЗЕ є критично важливим для модернізації сектору в умовах відновлення енергосистеми.
Крім того, зміни передбачають оновлення форми відомостей про місця та засоби провадження діяльності (додаток 2 до Ліцензійних умов зберігання). Тепер у відомостях про виробництво електричної енергії обов’язково вказується інформація про установки зберігання енергії, якщо вони наявні на об’єкті. Аналогічно у відомостях про зберігання енергії тепер відображаються електроустановки, призначені для виробництва. Це дає змогу Регулятору бачити цілісно технічне оснащення об’єкта без необхідності подання дублюючих звітів.
Тобто головним інструментом контролю діяльності УЗЕ стає не ліцензія, а прозорий комерційний облік та дотримання параметрів приєднання до мережі.
Зміни, впроваджені постановою № 789 – зміна підходів до визначення суб’єктів, які підлягають державному контролю, що завдає удару по бюрократії у сфері зберігання енергії та підвищує привабливість приватних інвестицій у цю сферу.
Для бізнесу зміни до ліцензування УЗЕ мають позитивний ефект в практичній площині, який приведе до економії часу та ресурсів, а саме витрат на підготовку пакета документів на отримання ліцензії та місяців очікування.
Підняття порога до 5 МВт дає змогу компаніям швидше запускати проєкти Energy Storage. Можливість працювати за однією ліцензією (наприклад, маючи ліцензію на виробництво, просто додати УЗЕ як засіб провадження діяльності) спрощує операційне управління.
Варто звернути увагу на нові вимоги до схем приєднання: вони тепер мають чітко позначати прилади обліку УЗЕ та бути погодженими оператором системи передачі або розподілу. З іншого боку, системні оператори отримали більше впливу на реалізацію проєктів УЗЕ , залишаючи за собою дискрецію погодження схеми приєднання установок.
Для енергосистеми спрощення ліцензійних умов для УЗЕ сприятиме розвитку розподіленої генерації, що збільшить кількість систем накопичення та дасть змогу згладжувати піки споживання і краще інтегрувати відновлювані джерела енергії, що мають нестабільний графік виробництва.
Водночас варті уваги питання щодо збереження ризиків під час веденні діяльності УЗЕ. Серед них варто виділити такі:
Вказані питання потребують подальшої оптимізації із залученням експертного середовища, юристів та представників бізнесу для ефективного регулювання діяльності УЗЕ.
УЗЕ є ключовим елементом, який робить розподілену (децентралізовану) генерацію в Україні ефективною та стабільною. Це своєрідний буфер, що вирішує головну проблему децентралізованих джерел — їхню залежність від погодних умов чи графіка споживання.
Основні взаємозв’язки між УЗЕ та розвитком розподіленої генерації в Україні:
Отже, роль УЗЕ в енергонезалежності громад та бізнесу тільки посилюється внаслідок енергетичної дерегуляції 2026 року за постановою НКРЕКП № 789, що спрямована на реалізацію цілей урядової Стратегії розвитку розподіленої генерації до 2035 року.
В Україні вже діє спеціальна платформа економічної диспетчеризації УЗЕ, яку активно тестують понад 180 компаній, що мають або планують встановлювати УЗЕ, а місцева влада запроваджує програми, за якими можна отримати до 2 млн грн компенсації на встановлення гібридних систем (генерація + УЗЕ).