Звільнення від відповідальності за порушення карантинних обмежень

Впродовж вже майже 2 місяців працівниками правоохоронних органів складаються адміністративні протоколи за порушення правил щодо карантину людей (ст. 44-3 КУпАП)

За словами Міністра внутрішніх справ України А. Авакова (https://nv.ua/biz/markets/epicentr-i-novaya-liniya-budut-nakazany-za-narusheniya-karantinnogo-rezhima-avakov-novosti-ukraina-50085986.html), за період 01.-04.05.2020 складено 94 протоколи по порушеннях у супермаркетах, 29 – по мережі «Епіцентр», 140 – по порушеннях у діяльності об’єктів громадського харчування.

Безумовно, вчинення будь-яких адміністративних правопорушень має наслідком настання відповідальності.

Але чи кожний протокол, складений за ст. 44-3 КУпАП, є підставою для застосування штрафних санкцій?

Пропонуймо розібратись.

Насамперед, визначимо склад адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 44-3 КУпАП.

Так, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян – від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, підставою накладення штрафу є умисне порушення «карантинних обмежень» чи то громадянином, чи то посадовою особою, наприклад: робота суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Звертаємо увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві та не може бути скасованим.

В той ж час, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безперечною підставою для застосування відповідальності, оскільки протокол лише фіксує факт виявлення правопорушення працівниками правоохоронних органів.

Рішення щодо визнання особи винною у вчиненні правопорушення та накладення штрафу (щодо протоколів за ст. 44-3 КУпАП) приймає виключно суд.

Однак, судова практика – а це близько 1,5 тис. постанов, свідчить, що в більшості випадків суди повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені за ст. 44-3 КУпАП, на доопрацювання або ж закривають провадження у зв’язку з відсутністю складу або події правопорушення.

Суди майже у кожній Постанові звертають увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам ст. 256 КУпАП як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП).

Вимогами ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Під час складання протоколу за ст. 44-3 КУпАП радимо зберігати спокій та не сперечатися з працівниками правоохоронних органів. Звертайте увагу та фіксуйте процес та результат оформлення протоколу, адже чим більше формальних недоліків містить протокол про адміністративне правопорушення, тим вище вірогідність повернення такого протоколу судом на доопрацювання.

Найчастіше під час розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 44-3 КУпАПсудами фіксуються певні сумніви щодо наявності факту доведеності складу адміністративного правопорушення та винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. А саме:

  • в порушення приписів ч. 1 ст. 256 КУпАП, особами, що складали протокол, не зазначено норму закону, яку порушила певна особа, адже виключно посилання у протоколі на порушення вимог Постанову КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» є недостатнім, оскільки Постанова КМУ не є актом законодавства в розумінні ст. 44-3 КУпАП;
  • в порушення ст. 251 КУпАП до протоколу (матеріалів справи) не долучено жодних доказів, на підтвердження обставин, викладених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, в т.ч. доказів роботи суб’єкта господарювання з приймання відвідувачів для роздрібної торгівлі забороненими товарами чи надання послуг, здійснення яких обмежене, інших фактів порушення карантину (фото або відеоматеріали, фіскальні чеки, показання свідків, яким особа надавала певні послуги або реалізовувала товар тощо);
  •  не визначено, що саме порушено особою, яка притягається до відповідальності, адже формулювання «порушив карантинні вимоги» не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності;
  • не надано належної правової оцінки тому, що викладено в протоколі в якості правопорушення,аджевідкриті двері магазину не можуть свідчити про здійснення прийому відвідувачів з метою торгівлі та слугувати переконливим та достатнім доказом порушення правил карантину;
  •  не встановлено статус особи, яка притягається до відповідальності, не встановлені її повноваження щодо виконання відповідних заборон;
  •  не встановлено належним чином особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (не зазначено паспортні дані у протоколі).

Отже, у випадку складання протоколу за ст. 44-3 КУпАП, ознайомтесь з ним, зазначте, що з протоколом не згодні, отримайте свій екземпляр протоколу, встановіть всі недоліки у складеному протоколі та чекайте судового розгляду.

Задля Вашого спокою та впевненості у справедливому та законному судовому розгляді справи про адміністративне правопорушення, радимо звернутись за правовою допомогою.

Професійна команда адвокатів АО «ДЕГА ПАРТНЕРЗ» надасть весь комплекс послуг з консультування, представництва та захисту ваших інтересів у суді, а також, за необхідності, оскаржить в апеляційній інстанції протиправну Постанову суду першої інстанції про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП.